Орбан проти Мадяра: як вибори в Угорщині можуть змінити курс країни і баланс у ЄС
12 квітня в Угорщині відбудуться чергові парламентські вибори, які можуть стати найважливішими в країні з часів падіння комунізму. Основна боротьба розгорнеться між партією Фідес чинного прем’єра Віктора Орбана та опозиційною Тисою Петера Мадяра. Причому саме останній, за оцінками соціологів, має високі шанси на перемогу.
Віктор Орбан очолює уряд Угорщини з 2010 року, а до цього вже обіймав посаду прем’єра у 1998–2002 роках. За час свого перебування при владі він зумів суттєво змінити виборчу систему на користь своєї політичної сили.
Формально Орбан не обмежує участь опонентів у виборах. Водночас його суперники заявляють про системну нерівність умов: йдеться про маніпуляції з виборчими округами, контроль над значною частиною медіа та використання адміністративного ресурсу.
Передвиборчі кампанії Фідес і Тиси проходять за принципово різними сценаріями. Опозиція робить акцент на боротьбі з корупцією, а також соціально-економічних проблемах, тоді як Фідес зосереджується на зовнішній політиці, конфлікті з ЄС, критиці України та риториці про “загрозу війни”.
Факти ICTV розповідають, хто є ключовими гравцями на виборах в Угорщині, які рейтинги партій і чого очікувати Україні та Європі залежно від результатів голосування.
Як працює виборча система в Угорщині
До парламенту Угорщини обирають 199 депутатів: 106 — у мажоритарних округах (по одному кандидату від округу), ще 93 — за партійними списками.
У мажоритарних округах перемагає кандидат, який набрав найбільшу кількість голосів. Він може балотуватися як самовисуванець або від партії, а також представляти одразу кілька політичних сил.
Для проходження до парламенту за списками діє виборчий бар’єр: 5% — для партій, 10% — для об’єднання двох партій і 15% — для коаліцій із трьох і більше сил.
За словами професорки Принстонського університету Кім Лейн Шеппеле, за часів Орбана виборчі округи були “перекроєні” таким чином, щоб послабити опозицію: райони з її підтримкою об’єднували у великі округи, тоді як провладний електорат розподіляли між кількома.
Крім того, за прем’єрства Орбана скасували другий тур голосування у мажоритарних округах. Це дозволило Фідес здобувати мандати навіть у регіонах із відносно слабкою підтримкою — за рахунок простої відносної більшості.
На виборах 12 квітня головна боротьба точитиметься між партіями Fidesz (Фідес) Віктора Орбана та Tisza (Тиса) Петера Мадяра.
Також у виборах бере участь права партія Mi Hazánk (Наша Батьківщина), яка має шанси подолати 5-відсотковий бар’єр і пройти до парламенту. Інші політичні сили, згідно з опитуваннями, мають мінімальні шанси на представництво.
За даними останнього опитування Idea Institute, партію Тиса готові підтримати 50% виборців, які визначилися, тоді як Фідес — 37%. Водночас близько 21% респондентів ще не зробили свого вибору.
Натомість провладні соціологічні служби прогнозують перемогу Фідес. Серед факторів, на які спирається команда Орбана, — підтримка в сільській місцевості, де, за словами опозиції, активно використовуються інструменти підкупу виборців. Крім того, виборча географія побудована так, що значну кількість мандатів визначають саме виборці з малих міст і сіл.
Попри відставання в опитуваннях, Орбан розраховує зберегти владу та переграти свого головного суперника Петера Мадяра.
Очікується, що попередні результати виборів будуть відомі ввечері 12 квітня, а офіційні рахуватимуть довше.
Політичний курс Орбана
За понад півтора десятиліття при владі Віктор Орбан трансформував Угорщину в те, що сам називає “неліберальною демократією”, позиціонуючи себе як захисника традиційних християнських цінностей у Європі.
Водночас його уряди, за оцінками критиків, суттєво послабили демократичні інститути: йдеться про тиск на верховенство права, формування лояльної судової системи та концентрацію медіаринку — до 80% ЗМІ пов’язують із владою.
62-річного Орбана часто називають одним із найбільш проблемних гравців усередині ЄС. Зокрема, він блокував ухвалення 20-го пакета санкцій проти Росії, а також виступав проти виділення Україні кредиту на €90 млрд.
У зовнішній політиці Орбан демонструє найбільш проросійську позицію серед лідерів ЄС: Угорщина продовжує закуповувати російські енергоносії, а сам прем’єр підтримує контакти з Володимиром Путіним. Крім того, він активно взаємодіє з європейськими правопопулістськими та націоналістичними силами — зокрема, підтримує Марін Ле Пен у Франції та Герта Вілдерса в Нідерландах. Його політична лінія також знаходить відгук у таких політиків, як Роберт Фіцо у Словаччині чи Андрій Бабіш у Чехії.
За словами політолога, доцента КНУ ім. Тараса Шевченка Ігоря Рейтеровича, під час цієї кампанії Орбан обрав не найвдалішу комунікацію з виборцями. До того ж за роки перебування при владі в суспільстві накопичилася втома, що позначилося на рейтингах як самого прем’єра, так і його партії.
Економічний фактор також відіграє роль. Сьогодні Угорщина залишається однією з найбідніших країн Євросоюзу. Після початку повномасштабної війни РФ проти України значна частина молоді виїхала за кордон, і багато хто не повертається. Саме серед молодого електорату рівень недовіри до влади та сприйняття її як корумпованої є найвищим.
Тема корупції регулярно з’являється і в публічному просторі. Зокрема, зять Орбана Іштван Тіборц володіє мережею престижних готелів, а його давній соратник Лерінц Месарош — колишній газовик — став найбагатшою людиною в країні. Сам Орбан уникає публічних відповідей щодо статків свого оточення.
Через претензії до стану демократії частина фінансової допомоги ЄС для Угорщини залишається замороженою. За словами Рейтеровича, це також відчувають виборці.
Починаючи з 2022 року Орбан неодноразово заявляв, що Росію неможливо перемогти, і закликав Захід не посилювати підтримку України, а натомість тиснути на Київ із метою досягнення миру з Москвою — навіть на її умовах.
Втім, як зазначає політолог, відверто проросійська риторика може мати зворотний ефект. Останні опитування свідчать, що значна частина угорського суспільства негативно ставиться до Росії.
— Угорці добре пам’ятають події 1956 року, коли антикомуністичне повстання було жорстоко придушене радянськими військами. Тоді загинули тисячі людей, а сотні тисяч були змушені покинути країну. Для них це досі болюча історична травма, — наголошує Рейтерович.
Підтримка Орбана від США
Віцепрезидент США Джей Ді Венс 7 квітня відвідав Будапешт, де долучився до передвиборчої кампанії Віктора Орбана та публічно висловив упевненість у його перемозі.
Згодом президент США Дональд Трамп також підтримав угорського прем’єра, назвавши його своїм другом і закликавши угорців голосувати саме за нього.
Втім, за словами політолога Ігоря Рейтеровича, така підтримка не дала очікуваного ефекту.
— Якщо подивитися на соціологію після візиту Джей Ді Венса, то Орбан втратив ще близько 3% підтримки, — зазначив він.
Політичний курс Мадяра
45-річний Петер Мадяр — колишній дипломат і екссоратник Фідес, який згодом дистанціювався від партії, звинувативши її у корупції та пропаганді.
Його політична сила Tisza (Повага і свобода) вже продемонструвала серйозний результат: на виборах до Європарламенту в червні 2024 року вона набрала близько 30% голосів і посіла друге місце після Фідес.
Мадяр виступає за повернення Угорщини до проєвропейського курсу, зменшення залежності від російських енергоносіїв і відновлення незалежності інституцій — зокрема судової системи та державних медіа. Серед його ключових обіцянок — боротьба з корупцією, реформа державних закупівель і розблокування фінансової допомоги ЄС.
Соціологи відзначають, що Мадяр стає привабливою альтернативою насамперед для молодих виборців, розчарованих політикою Орбана.
Показовими є й рейтинги: за даними Median, Фідес підтримують лише близько 8% виборців віком 18–29 років. За оцінками Závecz Research, у ширшій віковій групі 18–39 років цей показник становить близько 22%.
Вибори в Угорщині та ключові сценарії розвитку
За словами політолога Ігоря Рейтеровича, для Москви ці вибори — це спроба зберегти в Європі свого “троянського коня”, через якого Росія може впливати на рішення Європейського Союзу.
Водночас незалежно від результату голосування, в самому ЄС дедалі частіше говорять про необхідність змінити правила ухвалення рішень. Адже ситуація, коли одна країна може блокувати стратегічні ініціативи — зокрема санкції проти РФ чи фінансову допомогу Україні — створює системні ризики для всього блоку.
— ЄС уже давно готовий переглянути свої принципи функціонування. Питання лише в тому, коли і як це станеться, — зазначає Ігор Рейтерович.
У разі перемоги партії Tisza можна очікувати перезавантаження відносин між Будапештом і Брюсселем. Це, своєю чергою, може відкрити шлях до розблокування фінансової допомоги ЄС для Угорщини.
Для України такий сценарій означатиме шанс відновити діалог із Будапештом. Зокрема, Київ може повернутися до питання роботи нафтопроводу Дружба, а Угорщина — зняти свої заперечення щодо виділення Україні кредиту на €90 млрд та ухвалення нових санкцій проти Росії. Перемога Мадяра, ймовірно, супроводжуватиметься демонстрацією більшої європейської солідарності.
Водночас не варто виключати сценарій, за яким Орбан у разі програшу не захоче віддавати владу.
— Я думаю, що саме так і буде: можливі протести, маніпуляції та спроби вплинути на результати. Підрахунок голосів триватиме щонайменше тиждень, тож нас очікує досить напружений процес, — каже Ігор Рейтерович.
Програш Орбана: зміна курсу Угорщини
На думку експерта, у разі поразки Віктора Орбана вплив Росії на Угорщину може суттєво скоротитися. Саме тому Москва, ймовірно, зацікавлена у збереженні нинішньої влади та активно підтримує її.
— Мадяр — зовсім інший політик. У нього немає зв’язків із Росією. Тому для України його прихід до влади буде позитивним сигналом, — зазначає Рейтерович.
Водночас політолог скептично оцінює шанси Орбана на перемогу. Навіть у разі спроб утримати владу через адміністративний ресурс чи маніпуляції, це може призвести до затяжної політичної кризи — аж до нових виборів або масштабних протестів.
— Згідно з соціологією, позиції Орбана зараз не виглядають надто сильними, — додає експерт.
За його словами, значна частина угорського суспільства все ж орієнтується на Європейський Союз і не підтримує ізоляційний курс нинішньої влади.
Вибори в Угорщині 12 квітня можуть стати точкою перелому не лише для самої країни, а й для всього ЄС та України, визначивши, чи збережеться нинішній конфліктний курс Будапешта, чи він зміниться на більш проєвропейський.