Атака на Київ, новий ультиматум Трампа та ситуація навколо НАБУ й САП: головні події тижня

Цього тижня заяви з боку США щодо Росії стали жорсткішими, а дії президента Штатів – потужнішими. На це вказує і новий ультиматум Дональда Трампа Путіну, і відновлення постачання Україні американської зброї, і анонсування візиту спецпосланця з питань Близького Сходу Стіва Віткоффа до Москви.

Водночас Росія продовжила свій терор проти цивільного населення України, завдавши 31 липня надпотужного удару по Києву. Ця атака, яка мала певні особливості, забрала життя 31 людини, з яких п’ятеро – це діти!

До того ж, ворог продовжує тиснути на Покровському напрямку, застосовуючи тактиктику “просочування” і ДРГ, водночас втрачає надію на успіх свого наступу на Сумщині.

Про ці та інші головні тенденії цього тижня Факти ICTV поговорили з експертами – політологом Володимиром Фесенком, авіаційним експертом Костянтином Криволапом та військовим оглядачем Олексієм Гетьманом.  

• Атака на Київ
• Новий ультиматум Трампа та загострення між США та РФ
• Допомога Україні
• Події фронту
• Законопроєкт про НАБУ та САП й нові мітинги

Атака на Київ

У ніч проти 31 липня РФ атакувала Київ ракетами та безпілотниками. Наслідком обстрілу стали руйнування у чотирьох районах столиці. Зокрема, у Святошинському районі знесло цілий під’їзд багатоповерхівки. Загинула 31 людина, з них – пʼятеро дітей. Загалом поранення отримали 159 осіб. Як наголосив президент Володимир Зеленський, така кількість жертв та госпіталізованих свідчить про одне – необхідний додатковий тиск на Москву та санкції.

Авіаційний експерт Костянтин Криволап, оцінюючи технологію проведення масованої атаки України, зауважує, що у ту ніч майже 90% запущених Росією дронів йшло на Київ. Зокрема йдеться власне про Шахеди, фальшиві цілі і реактивні дрони типу Shahed.

– За часом було розраховано так, щоб цілі йшли постійно й з різних напрямків радіально у бік центру Києва, змушуючи наші сили ППО, якщо і збивати Шахеди, то прямо над містом, – говорить він.

І, до того ж, хоч реактивних безпілотників типу Shahed і було небагато, вони потужніші за свої попередні аналоги. Найбільша проблема – це висока швидкість таких дронів, що у свою чергу зменшує час підльоту до цілі й робить виявлення та перехоплення складнішим завданням для систем ППО.

– До того ж, роботу ППО ускладнювало ще й те, що реактивні Шахеди йшли разом зі звичайними дронами цього типу і на різних висотах. Це не дозволяло фактично проти них застосовувати тактичну авіацію, – говорить авіаційний експерт.

На додаток, країна-агресор цинічно атакувала столицю повторно, коли люди після відбою повітряної тривоги повернулись додому та полягали спати.

– Коли всі вже почали лишати сховища, йти додому, розслабились, полягали спати, десь через годину полетіли крилаті Іскандери. А стосовно них на відміну, наприклад, від ракет Х-101, не можна розрахувати час підльоту, а значить більш-менш підготуватися до атаки, – додав авіаційний експерт.

Ще одним важливим моментом атаки на Київ 31 липня стало те, що крилаті ракети Іскандер-К Росія спрямувала на наднизьких висотах. Це ускладнило їх виявлення та знищення, через що силам ППО вдалося ліквідувати лише 3 з 8 таких цілей.

– Те, що не всі Іскандери вдалося збити обумовлено тим, що ракети йшли на малих висотах і тактична авіація помітила їх, коли вже було запізно, – наголошує експерт.

До того ж, РФ атакувала Київ на тлі нового ультиматуму щодо закінчення війни, який президент США Дональд Трамп адресував Росії. Як зауважує політолог Володимир Фесенко, у цьому контексті обстріл є певною пропагандистською та політичною демонстрацією нам, росіянам, навіть американцям з боку РФ – на нас погрози не діють.

– Тому цей удар скоріше не відповідь, а демонстрація, що типу нас не залякаєш, ми як діяли, так і будемо діяти. А так це не перша і не остання, на жаль, повітряна атака як на Київ, так й на інші міста України. Росія, як ми побачили за липень, значно посилила повітряний терор проти України, у рази. І, на превеликий жаль, це може продовжуватись, – каже Володимир Фесенко.

Таким чином, атака – не пряма відповідь Трампу на ультиматум, а скоріше наслідок системної стратегії тиску Росії на Україну. У такий спосіб ворог хоче морально-психологічно нас зламати.

Новий ультиматум Трампа та загострення між США та РФ

Цього тижня спостерігається певне загострення у відносинах між США та РФ. Це відбувається на тлі того, що Кремль вже тривалий час ігнорує заклики припинити вогонь в Україні.

Так, 28 липня президент США Дональд Трамп заявив, що дає Москві 10-12 днів для укладення перемир’я з Україною, а якщо цього не станеться, то на Росію очікують санкції. Раніше він встановлював термін у 50 днів. При цьому голова Штатів сумнівається щодо ефективності тиску на Кремль.

– Я не знаю, чи вплине це на Росію, тому що він (Путін, – Ред.), очевидно, хоче продовжити війну, але ми запровадимо тарифи та інші заходи. Це може вплинути на них, а може й ні. Але може, – сказав Трамп.

На новий ультиматум Трампа Москва відреагувала досить провакаційно та двозначно. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що у Кремлі взяли до уваги новий дедлайн президента США для Путіна й при цьому зазначив, що Росія має певний імунітет до санкцій.

У відповідь на це керівник ОП Андрій Єрмак сказав, що РФ кидає виклик не тільки Україні та ЄС а й США, а сенатор-республіканець Штатів Ліндсі Грем зауважив, що Росія хоч і “навчилась жити” із санкціями, проте президент Трамп “змінює правила гри”.

На додачу до цього пролунала заява заступника голови Радбезу Росії Дмитра Медведєва, який назвав новий ультиматум “кроком до війни” між США та РФ. На що Трамп відреагував досить жорстко та порадив представнику РФ стежити за своїми словами.

Однак політолог Володимир Фесенко звертає увагу, що хоча подібні висловлювання Медведєва певною мірою і впливають негативно на ставлення США до російської влади, вони не мають жодного відношення до офіційної позиції Кремля. Теж саме стосується і речника Кремля. Вони не є заявами Путіна.

Водночас така російська риторика не є показником несерйозного ставлення Кремля до ультиматуму президента США, вважає Володимир Фесенко.

– Так, Росія не очікує пекельних санкцій, але сам факт змін у політиці Трампа є досить неприємним для Кремля, зокрема щодо відмови від стратегії домовленостей з Путіним. Хоча я не думаю, що президент США відмовився від комунікації з російським диктатором повністю, – каже політолог.

Але головне – простежується не лише зміна у риториці Трампа, а й у його діях стосовно України, зокрема він відновив постачання нам зброї.

Щодо ультиматуму Трампа – він може мати декілька сценаріїв перебігу подій. Зокрема, Кремль може як взагалі не дати однозначної відповіді на ультиматум Трампа, так і погодитися домовлятися про припинення війни в Україні відкрито чи по неформальних каналах.

Якщо Москва гратиме за першим сценарієм, то США будуть вимушені запровадити додаткові санкції проти РФ.

Але не варто очікувати надпотужних обмежень щодо країни-агресора. США можуть запровадити санкції проти танкерного флоту Росії, обмеження можуть торкнутися російського банківського сектору. Також є варіант, що Трамп введе мита на торгівлю з РФ.

– От зараз Трамп запустив нову хвилю мит проти низки країн, така доля може спіткати і Росію. Але для РФ це не є критичним, тому що обсяги торгівлі між США і Росією, м’яко кажучи, не дуже великі, всього декілька мільярдів. Але тим не менш, це буде демонстрація, перший крок, попередження – не погоджується, буде більше, – говорить політолог.

Також у відповідь на ігнорування з боку РФ США можуть розпочати координацію санкційних дій з ЄС.

Якщо ж Москва погоджується домовлятися про припинення вогню, то це вже вказуватиме на певне зрушення у позиції Кремля. Однак, звісно, не означатиме завершення війни в одну мить. І тут Трамп може відкласти рішення щодо санкцій проти РФ.

Однак Фесенко має сумніви, що Путін протягом цих 10 ультимативних днів відкрито скаже “так” на переговори щодо закінчення війни, оскільки це не характерно для авторитарних режимів.

Проте через неформальні канали Кремль все ж може дати сигнал – “ми готові говорити”. І це, скоріш за все, зараз і відбувається, на що вказує анонсований візит спецпосланця з питань Близького Сходу Стіва Віткоффа до Москви.

– Путіну треба зберегти обличчя. Тому поки діє цей ультиматум Трампа, відповіді на нього формально не буде. Однак за тими подіями, які зараз відбуваються видно, що по неформальних каналах надсилаються сигнали, що Кремль готовий вести переговори. І не тільки у Стамбулі, – каже політолог.

Тож наразі є надія, що переговорний процес все ж зрушить з місця, переговори між США та РФ відновлюються, але поки що у закритому режимі. І у контексті цього можуть реанімувати так званий мирний план Кіта Келлога, від розгляду якого Москва відмовилась у квітні. Є варіант, що ті прописані 22 пункти трохи оновлять.

– Підштовхнути Росію до більш активних переговорних процесів щодо закінчення війни в Україні може усвідомлення Путіним ймовірності того, що Трамп повністю зірветься з переговорного гачка, і протистояння між США і Росією продовжиться, – додає Володимир Фесенко.

Однак тут є ризик, що Москва знову почне затягувати процес, Путін розпочне торги щодо необхідності певних поступок з боку України. І якщо ж запровадження режиму тиші знову відкладеться, то Трамп скоріш за все запровадить вторинні санкції проти Росії.

На те, який зі сценарієв візьме гору, впливатимуть певні чинники. Зокрема візит Путіна до Китаю на початку вересня може відіграти свою роль. Тут все залежатиме від сигналів, які кремлівський диктатор отримає від президента КНР Сі Цзіньпіня.

Тож, сказати можна одне – Кремль всерйоз розглядає погрози Трампа і є ймовірність того, що не зараз, але пізніше можуть відновитися спочатку неформальні, закриті переговори США з РФ про можливість припинення війни в Україні, а потім це вже може статися на більш публічному рівні у Стамбулі між Україною та Росією.

Про динаміку розвитку ж стане зрозуміло після візиту Віткоффа до Кремля, не одразу, але через певний час. Якщо ж після його поїздки до Москви, буде новий раунд переговорів між Україною та Росією і обговорення щодо можливостей поетапного припинення вогню розпочнуться – значить результат є. Якщо позиція РФ не зміниться, то на нас чекає певна ескалація напруги, протистояння між США та Росією посилиться, а Трамп запровадить санкції проти РФ.

Допомога Україні

Цього тижня простежується певний прорив відносно домовленостей та рішень щодо постачань зброї Україні. І у цьому контексті важливо саме те, що американці зняли табу на постачання своєї військової техніки нашій державі, наголошує політолог Володимир Фесенко.

На це вказують новини, що США замовили ракети AMRAAM на $3,5 млрд для України та 18 союзників, а також, що Німеччина оголосила про намір передати Україні ще дві системи  американських Patriot.

– Важливо, що США домовились з Німеччиною, вже є підтвердження або гарантія, що Німеччина отримує нові Patriot. Там спочатку системи мала отримати Швейцарія, однак вони надійдуть спочатку Німеччині, а вже пізніше – Швейцарії. Це обумовлено певною чергою на нові Patriot. Німеччина надасть нам зараз додаткові установки, спочатку пускові, а після цього – інші, – говорить політолог.

До того ж, у ЗМІ з’явилася інформація, що Комітет із питань асигнувань Сенату США схвалив проєкт закону про оборонні витрати на 2026 фінансовий рік, у якому передбачено близько $1 млрд на допомогу Україні.

Це сталося попри те, що адміністрація Дональда Трампа не включила відповідне фінансування до бюджетного запиту.

Однак тут важливо розуміти, що це поки що позиція сенаторів, а зміна до бюджету має бути ще проголосована у Конгресі і її ще повинен затвердити Трамп. І хоча там і невелика сума, це є демонстрацією того, що у Сенаті розуміють важливість не лише продажу зброї Україні, а й надання воєнної допомоги нашій державі, наголошує політолог.

Також цього тижня сенатори США ініціювали законопроєкт з допомогою Україні на десятки мільярдів.

На думку політолога, це все є важливими тенденціями цього тижня і незабаром, а саме після 8-9 серпня, коли спливе термін ультиматуму Трампа можуть бути оголошені нові пакети американської зброї для України. Тобто у разі непокори Путіна можливі не лише санкції, як інструмент тиску на Росію, а й нова військова техніка для нашої держави.

Події фронту

Вже більше року найбільш напруженим залишається Покровський напрямок, зокрема взагалі вся Покровська агломерація, це власне Покровськ, Мирноград, Костянтинівка, Часів Яр.

– На цих ділянках фронту ворог активно намагається просунутися, хоча йому це і не дуже вдається, якщо подивитися на мапу просування. А от кількість бойових зіткнень там максимальна по відношенню до інших напрямків.

На Покровському напрямку відбувається від третини до половини бойових зіткнень, які взагалі є по всій лінії фронту. Ну, половина рідше, але третина майже постійно, – говорить військовий експерт Олексій Гетьман.

Як повідомив цього тижня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, РФ застосовує тактику “просочування” і ДРГ, намагаючись зайти зокрема в Покровськ. Втім російські диверсійні та малі піхотні групи знешкоджуються.

Водночас українські військові за цей тиждень змогли просунутися на Сумщині, звільнивши село Кіндратівка.

– Північно-Слобожанський напрямок, або як ми його називаємо, Сумський напрямок там нашими військами завдаються контрудари. У результаті цього над невеличкими ділянками, які були до цього втрачені, наразі відновлено контроль, – каже експерт.

Що це означає? Що наступ ворога, який анонсувався російським керівництвом, призупинений, що є досить очікуваним, зауважує Олексій Гетьман.

– Тобто там ситуація не була такою, як на Покровському напрямку, куди росіяни кинули значну кількість своїх сил. Співвідношення сил росіян і наших (техніки, особового складу) було приблизно таке ж саме, як і на інших ділянках фронту, тому очікувати, що їм чомусь, в якийсь незрозумілий спосіб вдасться досягти успіхів на Сумському напрямку, не варто було, – додає військовий експерт.

І як зауважує Олексій Гетьман, українським військовим вдається завдавати ворогу контрудари на Сумщині, оскільки застосовується влучна тактика маневреної оборони або мобільної оборони. Вона передбачає заманювання ворога у пастку, його тактичне оточення і знищення або взяття у полон.

Ще одним важливим моментом, на який варто звернути увагу є вкиди росіян щодо захоплення Часового Яру. Це не відповідає дійсності, місто знаходиться під контролем Сил оборони України.

– Часів Яр, звісно, ніхто не захоплював, а те, що ширилось в інформаційному просторі є наслідком дій так званих смертників, які приходили, втикали прапор там, і яких дуже швидко ліквідовували наші військові. Це був шлях в один кінець для таких груп, – додає Олексій Гетьман.

Однак тут важливо зрозуміти – для чого ворог вдається до таких дій, спотворюючи вже не вперше інформацію про захоплення тих чи інших населених пунктів, наголошує експерт.

У такий спосіб РФ намагається посіяти сумнів щодо правдивості повідомлень з боку української влади. Такі дії у рамках російського ІПСО, як правило, розраховані на дуже втомлених людей, у яких немає сил перевіряти інформацію або ж на людей з низьким рівнем критичного мислення. Тобто це є частиною інформаційної війни Росії проти України.

На Херсонщині РФ пошкодила міст через річку Кошева, який веде до мікрорайону Корабел. А це у свою чергу вкрай ускладнює нашу логістику, написав у своєму Telegram-каналі командир відділення 24-го штурмового батальйону Айдар Станіслав Бунятов з позивним Осман. У перспективі, додав він, це “ставить під ризик утримання південної частини міста, що межує з окупованою частиною області”.

Законопроєкт про НАБУ та САП й нові мітинги

Вже другий тиждень поспіль увага українців та міжнародної спільноти прикута до ситуації навколо НАБУ та САП. Після ухвалення Верховною Радою законопроєкту №12414, який послабив незалежність антикорупційних організацій, розширивши повноваження генерального прокурора, підписання його президентом України, мітингів та активної реакції з боку партнерів – до парламенту надійшов новий нормативний акт від Володимира Зеленського №13533, який повертає повноваження зазначеним структурам.

І якраз головною подією цього тижня і стало ухвалення Верховною Радою другого законопроєкту. Це стало своєрідною перемогою громадськості.

– Офіс президента зробив все, щоб рішення щодо повернення повноважень НАБУ та САП було проголосовано. І це, до речі, стало своєрідним показовим моментом єдності – голосувала за цей законопроект і влада, і представники провладних політичних сил, і опозиція, – говорить політолог Володимир Фесенко.

Документ вже підписав президент України. Водночас у Брюсселі привітали ухвалення парламентом цього нормативного акту і разом з цим перерахували перелік вимог до України. Так, серед них речник Єврокомісії Гійом Мерсьє окреслив наступне:

• призначення керівника Бюро економічної безпеки,
• оновлення складу міжнародних експертів у ВККС,
• завершення призначення суддів до Конституційного Суду,
• ухвалення закону про Адміністративний суд,
• відхилення проблемного законопроєкту щодо Кримінального кодексу.

Однак протести, не дивлячись на позитивні тенденції щодо НАБУ та САП, цього тижня продовжились. До вимог мітингувальників додалась нова — призначити керівника Бюро економічної безпеки. Це сталося на тлі того, що уряд декілька разів відхиляв кандидатуру детектива НАБУ Олександра Цивінського.