Хто домовлятиметься про мир та чому РФ стає проксі Китаю: політолог про саміт ШОС
З 31 серпня до 1 вересня у Тяньцзіні проходив 25-й саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Ця зустріч стала найбільшою в історії, адже зібрала понад 20 лідерів, зокрема Китаю, Індії, Росії та Пакистану.
Підсумками саміту стало визнання переваги Китаю над США у світовій геополітиці. Росія ж намагалася показати, що залишається частиною великої гри й не є ізольованою.
Кремлівський диктатор Путін говорив про нову євразійську систему безпеки, проте не сказав, чи готовий сісти за стіл переговорів із президентом Володимиром Зеленським за посередництва Трампа. Війну в Україні Путін як завжди назвав “українською кризою”.
Факти ICTV розповідають, чи відкрив саміт ШОС шлях до миру в Україні та чи вдалося Сі Цзіньпіну й Путіну оголосити своє бачення нового світового порядку.
Саміт ШОС у Китаї
Так, у своїй вступній промові лідер Китаю Сі Цзіньпін заявив, що ШОС формує новий тип міжнародних відносин, заснований на “рівноправній багатополярності та інклюзивній економічній глобалізації”.
– Ми повинні продовжувати чітко виступати проти гегемонізму та політики сили і практикувати справжній мультилатералізм (багатосторонні відносини), – заявив Сі, ледь приховуючи критику Сполучених Штатів та митної політики президента США Дональда Трампа, пише Reuters.
Кремлівський диктатор Володимир Путін заявив, що ШОС відродила справжній мультилатералізм, а національні валюти дедалі частіше використовуються у взаємних розрахунках.
– Це, своєю чергою, закладає політичну та соціально-економічну основу для формування нової системи стабільності та безпеки в Євразії. Ця система безпеки, на відміну від євроцентричних та євроатлантичних моделей, буде справді враховувати інтереси широкого кола країн, буде дійсно збалансованою і не дозволить одній країні забезпечувати свою безпеку за рахунок інших, – сказав очільник Кремля.
Пекін цього року надасть 2 млрд юанів ($280 млн) безкоштовної допомоги країнам-членам ШОС і ще 10 млрд юанів у вигляді кредитів.
Пекін використав саміт як можливість налагодити відносини з Нью-Делі. Індійський прем’єр Нарендра Моді вперше за сім років відвідав Китай. Обидва лідери обговорили шляхи поліпшення торгівлі.
Очікується, що в середу, 3 вересня, Сі очолить грандіозний військовий парад у Пекіні, і до лідера Китаю доєднаються Путін та лідер Північної Кореї Кім Чен Ин.
Співпраця Китаю та Росії
У рамках ШОС Китай та Росія підписали меморандум про відновлення будівництва газопроводу Сила Сибіру – 2. Це нова гілка до Китаю, яка проходитиме територією Монголії. Газопровід у планах добудувати до кінця 2027 року, а його потужність становитиме 50 млрд кубів газу щороку протягом 30 років.
Проте це не контракт і не угода про фінансування, тож поки що немає ніякої впевненості, що газопровід почнуть добудовувати. Водночас це сигнал, що Китай готовий обговорювати великі енергетичні проєкти.
Варто зауважити, що низка країн, як-от Туркменістан, Азербайджан, Іран та Туреччина, розвивають альтернативний маршрут постачання газу до ЄС – через Іран та Каспій. Тож Москва намагається компенсувати падіння європейського експорту газу.
Підписаний меморандум означає, що Росія втрачає європейський ринок, проте нарощує експорт скрапленого газу, хоча цього буде недостатньо. Китай купує та купуватиме російський газ вдвічі дешевше, ніж Європа (≈$210 за 1000 кубометрів, Європа купує за $410–430).
Варто зауважити, що Росія власними силами не зможе добудувати Силу Сибіру – 2, адже економіка наразі в дуже поганому стані.
За даними Центру протидії дезінформації, у Росії третій місяць поспіль фіксується падіння виробництва; у серпні експортні замовлення впали вп’яте за останні шість місяців. Поглиблюється криза і на великих металургійних заводах та в агропромисловому секторі.
Роль Китаю у ШОС визначальна
У коментарі Фактам ICTV політолог, доцент КНУ ім. Тарас Шевченка Ігор Рейтерович заявив, що на цьому саміті ШОС Сі Цзіньпіну вдалося зібрати не лише країни-члени, а й низку інших держав. Таким чином Китай претендує на статус геополітичного центру впливу, і формально йому це вдалося.
– Картинка була гарна. Але, по суті, на саміті ШОС мало про що домовилися, крім загальних заяв і певної претензії Китаю на те, що треба повністю міняти порядок світової безпеки. Це дуже схематично подали, що залишає простір для маневру і якогось довільного трактування, – наголошує Ігор Рейтерович.
На думку політолога, саміт ШОС – це більше історія про те, що Китай збирає країни, які потенційно можуть орієнтуватися на нього, або виступати з ним якимось єдиним фронтом проти ліберальної західної цивілізації.
За словами Ігоря Рейтеровича, важливим є те, що на саміті була присутня Індія.
– Але мені здається, що Нарендра Моді використав цей майданчик для того, щоб далі тролити Трампа, піднімати ставки і вибивати собі кращі умови для подальших перемовин щодо митних тарифів. Моді приїхав з цією метою, а не реально миритися з Китаєм чи домовлятися про якесь партнерство, – каже політолог.
На його думку, ШОС поступово перетворюється на політичний інструмент Пекіна.
Є країни, які відверто визнають зверхність Китаю, а є країни, які просто дивляться і шукають для себе якісь вигоди, але вони в будь-який момент можуть відійти вбік.
ШОС та війна в Україні
На саміті ШОС про Україну майже не йшлося – ні в яких документах війну не згадували.
Путін традиційно висловив кілька тез, але варто розуміти, що для нього ШОС – це інформаційний майданчик.
– Загалом теми війни в Україні свідомо уникали. Тому що присутні країни нічого не можуть запропонувати, окрім загальних слів: сідайте за стіл і домовляйтеся. Але проблема в тому, що сідати не хоче Росія, – каже Ігор Рейтерович.
Тож питання війни вирішили просто не коментувати. Хоча, цілком ймовірно, за закритими дверима Путін і Сі якраз про це вже поговорили, або ще будуть говорити.
На думку політичного експерта, цілком можливо, що наразі замороження війни буде більше залежати від переговорів між Китаєм і США.
– Ось Путін і поїхав питати у Сі, що йому робити далі? Чи буде його Китай підтримувати? Дехто каже, що раз Москва та Пекін погодилися на продовження історії Сили Сибіру, то, начебто, Китай дав згоду на продовження війни. Мені так не здається, – каже Ігор Рейтерович.
Газопровід Сила Сибіру – 2 ще треба добудувати і невідомо чиїм коштом. Працювати він може почати аж за два роки, це мінімум.
– Китай міг би вплинути на Росію задля закінчення війни. Але він зараз цього робити не буде. Пекіну потрібен саме такий час, коли йому буде вигідно вийти з певною пропозицією. Цей час обов’язково настане, – каже Ігор Рейтерович.
За словами політолога, на саміті ШОС Росії нічого нового не вдалося сказати про Україну, лише Януковича витягнули з підвалу і вирішили вкинути в інформаційний простір.
– Путін заявив, що ніякої ізоляції Росії немає. Але він і раніше їздив на подібні збіговиська. Тож на саміті ШОС Путін вибив собі можливість трошки щось розказати, – каже експерт.
Місце Росії на міжнародній арені
На думку політолога, на сьогодні Росія є класичною регіональною державою, яка має претензію на глобальне лідерство, але виключно за рахунок ядерного потенціалу. Більше у Росії нічого немає.
Росіяни напередодні саміту оприлюднили інфографіку взаємовідносин і торгівлі з Китаєм.
– Багато російських пропагандистів написали, що краще б цього не робили й не ганьбилися. Чому? Бо за цією графікою Росія продає в Китай лише одну сировину: нафта, газ, ліс, золото. А Китай продає обладнання, хімію. Тобто товари з доданою вартістю. Тому місце Росії у світі міняється, але не так, як хоче Путін, – пояснює експерт.
За словами Ігоря Рейтеровича, в економічній та політичній залежності Росії від Китаю для майбутніх мирних переговорів є як плюси, так і мінуси.
Тепер Америці треба більше враховувати фактор Китаю. Росія стає більш вразливою, бо розуміє, якщо завтра за її спиною Китай та США домовляться, то Москву поставлять перед фактом і Путін змушений буде підкоритися.
Що робити Україні
На сьогодні Україна є частиною глобальної західної цивілізації і українці не мають наміру йти в інший бік. Проте нам потрібні й гарні відносини з країнами Глобального Півдня.
– Із країнами Сходу та Півдня нам треба шукати спільні, взаємовигідні проєкти, – каже Ігор Рейтерович.
Інтерес Китаю щодо Росії
За словами політолога, в інтересах Китаю – не допустити поразки Росії. Водночас Пекін не зацікавлений і в її тотальній перемозі.
Наразі Китай дотримується тактики спостереження й вичікування слушного моменту, який може створити умови для завершення війни.
Росія поки що не є проксі-країною Китаю. Втім, за кілька десятків років Москва цілком може скотитися до цього статусу, вважає Ігор Рейтерович.
На його думку, Росія може перетворитися на щось подібне до Пакистану чи Індії – країн, які вже стали відвертими проксі Пекіна. Наразі Росія ще тримається, але Китай уже почав діяти з іншого флангу.
– Він не втручається в політику чи воєнну сферу. Заходить із боку економіки й працює з розрахунком на 50 років уперед. Китай не поспішає, – каже політолог.
Сила Сибіру – 2: яка позиція Китаю
Росіяни хочуть добудувати газопровід, щоб продавати більше газу. Китай раніше відмовляв Росії у добудові. Зараз Пекін натякає, що РФ може власним коштом побудувати трубопровід через Монголію.
Цілком ймовірно, що китайці можуть дати росіянам кредит, але угоди про кредит немає.
– Тобто Китай хоче, щоб Росія побудувала газопровід самотужки, а Пекін потім просто купуватиме газ. Але Росія не може цього зробити, бо в неї немає грошей. У неї не було грошей на це навіть коли Газпром був суперприбутковим і заробляв багато. Може, росіяни вже й шкодують, що не добудували це ще тоді, – каже Ігор Рейтерович.
Росія ж цим меморандумом щодо будівництва газопроводу Сила Сибіру – 2 показує, що шукає економічні можливості продовжувати війну. Але цей протокол не означає, що щось почнуть будувати і воно запрацює.
Поки це хороша міна при поганій грі, вважає Ігор Рейтерович.
