Вікно можливостей може відкритися навесні — політолог про переговори в Женеві
Головною подією тижня стали тристоронні переговори між Україною, США та РФ, які пройшли 17-18 лютого у Женеві. Сторони поспілкувалися стосовно військових та політичних аспектів припинення вогню. Водночас президент нашої держави зауважив, що результат перемовин не є достатнім, а наступну зустріч важливо провести ще у лютому.
Факти ICTV проаналізували з політологом Ігорем Рейтеровичем підсумки переговорів, ризики для України, сценарії подальшого дипломатичного процесу та перспективи досягнення мирних домовленостей до весни.
Переговори України, США та РФ у Женеві: що відомо
17-18 лютого у Женеві тривали тристоронні переговори між Україною, США та РФ.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров повідомив, що у межах переговорного процесу працювали політичний та воєнний блоки делегацій.
Наступним етапом, за його словами, є досягнення необхідного рівня узгодженості, щоб винести напрацьовані рішення на розгляд президентів. Завдання України — підготувати реальну, а не формальну основу.
Президент України Володимир Зеленський, підбиваючи підсумки переговорів у Женеві, заявив про наявність прогресу у військовому блоці питань, водночас у політичній площині позиції сторін залишаються різними.
За словами голови держави, військові аспекти, зокрема механізм моніторингу можливого припинення вогню, отримали позитивну динаміку. Він зауважив, що військові серйозно та змістовно поспілкувались із частини питань.
– Цей етап переговорів особливо не відрізняється від попередніх, у ньому немає нічого принципово нового. Єдине, що ми бачимо, що щодо деяких питань, зокрема військових, про які говорив президент, є певні, хоч і невеликі просування. І саме це і вирізняє ці переговори, від попередніх. Але чи буде це мати практичне продовження, поки що питання відкрите, – зауважує політолог.
Водночас експерт відзначає, що питання моніторингу припинення вогню, розведення військ та інші хоч і потрібна, але другорядна історія, а першочерговою задачею є встановлення перемир’я або реального режиму припинення вогню.
– Наразі цей діалог дійсно не має конкретного практичного сенсу. Це відкладена історія, яка може бути реалізована пізніше, – додає він.
Водночас і сам президент заявляв, що станом на сьогодні результат дводенних переговорів у Женеві не є достатнім, а чутливі політичні аспекти, зокрема щодо можливих компромісів та необхідної зустрічі лідерів ще не опрацьовані достатньо.
На думку Ігоря Рейтеровича, наразі історія щодо досягнення такого рівня узгодженості, щоб винести рішення на рівень президентів поки що не є реалістичною. І це у першу чергу через позицію РФ, яка поки що лише тягне час.
– Тут навіть достатньо звернути увагу на той момент, що у Женеву на переговори відправили Володимира Мединського. Це прямий сигнал – Росія не збирається поки що займатися політичними питаннями. Вона тягне час і робить все для того, щоб відтермінувати вирішення найголовнішого питання – закінчення війни. Саме тому росіяни, до речі, без проблем говорять про так звані військові питання, але не хочуть говорити про питання припинення вогню. Чому? Тому що Росія поки що не бачить для себе перспектив цього рішення, – додає політолог.
Варто зауважити, що глава держави також повідомляв, що наступна зустріч в Женеві відбудеться упродовж 10 днів. Також він наголошував на важливості присутності на ній європейців – Франції, Британії, Німеччини, Італії, Швейцарії як сторони, що приймає.
Але, на думку політолога, Росія не зацікавлена у тому, щоб європейці брали участь у переговорному процесі. Але водночас він також відзначає певний зсув у цьому питанні, оскільки під час останньої зустрічі були присутні європейські делегації. І, до того ж, Кремль жодним чином не прокоментував це, не ставши розбурхувати хвилю негативу щодо участі європейців.
– Це означає, що певні перемовини ведуться, і більш того – ці зустрічі, які неформально відбуваються між росіянами і європейцями дійсно мають певні сприятливі результати. І важливий момент, європейці не лише кажуть, що мають брати участь у переговорах, а й, що жодні рішення не можуть ухвалюватися без України. Тобто вони відстоюють наші інтереси і займають спільну з Україною позицію. А значить їх участь у мирному процесі є позитивним для нас аспектом, – додає політолог.
І ще один момент – може статися така ситуація, за якої у кремлівського диктатора Володимира Путіна просто не буде іншого вибору, як долучити до переговорного процесу європейців, наголошує політолог.
– І це може відбутися з двох причин. По-перше, якщо зміниться позиція Дональда Трампа і він прямо просигналізує РФ, що на перемовинах має бути Європа. І другий момент, самі європейці наведуть переконливі та сильні аргументи і американцям, і росіянам, що вони повинні брати участь в перемовинах, – додає Ігор Рейтерович.
Водночас, як зауважує політолог, участь європейців в останній зустрічі вказує також на позитивну динаміку у створенні безпекового формату за участі США та європейських країн, хоч і є певні дискусії з цього приводу. Тож, на думку політолога, це рішення рано чи пізно буде, але питання коли саме.
– Не дивлячись на те, що європейці деякі речі відкидають, вони все одно в цьому напрямку рухаються іперемовини щодо створення цього безпекового формату ведуться. Тобто підготовка йде і вона може колись перейти у практичну площину. Я не думаю, що це дуже скоро станеться, але перспективи погодження цього рішення дійсно є, – говорить Ігор Рейтерович.
Відомо, що після основного раунду тристоронніх переговорів у Женеві, які тривали протягом двох днів, представники України та РФ провели окрему, “закриту” зустріч. Про це повідомила речниця голови української переговорної делегації та секретаря РНБО Рустема Умєрова Діана Давітян.
Вона зауважила, що на цій неанонсованій раніше зустрічі з росіянами, окрім Умєрова, українську сторону представляв Давид Арахамія — один із членів переговорної команди та очільник парламентської фракції Слуга народу.
Зі сторони РФ у зустрічі брав участь голова делегації РФ Володимир Мединський. Ця зустріч тривала приблизно 1,5 години. Наразі теми цих розмов невідомі.
– Ця зустріч справді викликала дуже багато запитань і вони дещо дискусійного характеру. Мені здається, що це більше була спроба росіян переформатувати формат. Оскільки саме Мединський злив інформацію про цю зустріч. Я, наприклад, не впевнений, що Україна якби не його заява коментувала б її у такому форматі. І зрозуміло, що зустріч породила вже багато конспірологічних теорій, зокрема у нашому сегменті – навіщо вони зустрічалися, заради чого тощо, – каже експерт.
Водночас, на думку політолога, сторони навряд чи говорили про якісь принципові для України речі, про те, що є неприйнятним для українського народу.
– Справа в тому, що на цій зустрічі були Рустем Умеров та Давид Арахамія, які не займаються ключовими питаннями в українській делегації. Це зона відповідальності Кирила Буданова та Сергія Кислиці. І тому немає нічого страшного, що ця зустріч відбулася. Подивимося, як буде далі, але я не думаю, що це виллється у щось негативне для України, – каже Ігор Рейтерович.
Найголовніше зараз – це не переоцінювати цю зустріч, а сприймати її просто як факт.
Яким може бути перший конкретний результат переговорів
Політолог у контексті заяви Володимира Зеленського щодо оцінки гуманітарного треку переговорів та необхідності обмінів військовополонених, звільнення цивільних, зауважив, що це дійсно може стати першим конкретним результатом переговорів.
І, до речі, політолог не виключає, що закрита зустріч українських представників з Мединським проходила у контексті обговорення саме гуманітарного треку, зокрема наступних обмінів.
– Взагалі дуже хотілося б, щоб відбувся черговий обмін. У той же час, вся ця історія з обмінами з боку РФ є дуже маніпулятивною. Зрозуміло, що росіяни погоджуються на проведення обмінів, щоб Трамп бачив хоч якийсь результат переговорів та не вийшов із них. Але для нас обміни – важливий результат у практичній площині. Тому я сподіваюся, що саме обмін ми отримаємо, а наступна зустріч, яка незабаром планується, стосуватиметься саме цього питання, – додає політолог.
Водночас і президент Володимир Зеленський зазначив, що у найближчі дні буде визначено дату щодо обміну військовополонених України на Росії.
Сценарій розвитку подій до весни
Наразі політолог бачить більше передумов для затягування переговорного процесу. На його думку, зараз Росія тягне час, оскільки сподівається на зміну ситуації на фронті та в цілому.
– Наступне реальне вікно можливостей може відкритися, мені здається, десь наприкінці квітня-на початку травня. І воно буде прямо пов’язане з зустріччю Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна. Після цього, можливо, перемовини підуть вже у дещо іншій тональності.
Або росіянам буде вже складніше, оскільки голова КНР через певні домовленості з Трампом почне також тиснути на Росію. Або Трамп зрозуміє, що Сі Цзіньпін не буде жодним чином у цю історію заходити. І тоді голова Штатів буде робити так, як він вважає за потрібне, не зважаючи на китайців, – додає політолог.
Але найголовніше зараз те, що Росія не хоче йти на поступки не тільки Україні, а й США і тому затягує переговорний процес. Водночас реальні перемовини можуть початися лише тоді, коли Путін потрапить у патову ситуацію, де єдиним рішенням може бути рішення про закінчення війни.
