Німці бажали б ігнорувати Україну: огляд німецькомовних ЗМІ

Ситуація довкола України загострюється майже не щодня. Європейські політики дуже стурбовані можливим масштабним вторгненням Росії в Україну, адже це – нова війна на континенті та мільйони українських біженців, яких доведеться приймати країнам Євросоюзу.

Євросоюз та США продовжують погрожувати Росії більш жорсткими санкціями у разі нападу, проте і Москва не відступає. Ультиматум Кремля: неприйняття України до НАТО та повернення Альянсу до кордонів 1997 року, коли його членами ще не були країни Балтії, Польща, Чехія та низка інших держав.

Більшість європейських партнерів України все ж на нашому боці, проте переслідування власних інтересів ніхто не скасовував. Як, наприклад, Німеччина. Ця країна залежна від російського газу – майже 55% “блакитного палива” отримує з РФ.

Факти ICTV поцікавилися, як німці ставляться до можливої ескалації воєнного конфлікту в України та хвилі біженців у разі більш масштабної війни.

Для багатьох німців Україна залишається геополітичною країною-глибинкою, яку вони хотіли б ігнорувати – Neue Zürcher Zeitung

Кай-Ахім Шенбах, віцеадмірал та головнокомандувач військово-морськими силами Німеччини, днями пішов у відставку після своїх заяв про окупований Крим. Якщо німецький уряд дистанціюється від Шенбаха, то це абсолютно правдоподібно: віцеадмірал точно не виступав у Делі від імені Федеративної Республіки.

І все ж у багатьох німцях більше Шенбаха, ніж хотілося б західним союзникам Берліна, і насамперед Україні: коли віцеадмірал каже, що Захід повинен виявляти більше поваги до президента Росії Володимира Путіна, і що підготовку Росії до війни не треба сприймати надто серйозно.

До такої думки схильні багато німців — і не лише люди з вулиці, а й представники політичного, військового чи економічного істеблішменту.

Деякі німці часто погано розуміють страхи та потреби своїх східних сусідів.

Тут відіграють роль економічні інтереси та наївний пацифізм, але також і сентиментальне уславлення Росії, яке часто формується пам’яттю про історичну провину Німеччини. Той факт, що не лише росіяни, а й українці та білоруси постраждали у Другій світовій війні, часто не береться до уваги, зазначає видання.

Навіть більш ніж через три десятиліття після розпаду СРСР Україна, Білорусь, країни Балтії і навіть Польща в очах багатьох німців залишалися геополітичними глибинками: країнами, які можна було б із задоволенням проігнорувати.

Хоч би як дратував цей німецький настрій, не варто бути надто песимістичними: у Німеччині багато людей, які розуміють Путіна, але є й противники: як показує нове опитування, 47% німців проти постачання оборонного озброєння Україні, але не менше 42% – за.

Ми не можемо уявити та не хочемо хвилі біженців з України – Die Presse

Громадяни України мають право на в’їзд до країн Євросоюзу за безвізом.

Міграцію народів до Європи можна добре розглянути на прикладі Афганістану, коли після приходу до влади талібів десятки тисяч людей кинулися на Захід. Найчастіше вони просили і просять притулку там, де є їхні громади: це насамперед Німеччина, Швеція та Австрія.

Але є й невідоме. Наприклад, невідомо, чи станеться широкомасштабний напад Росії на Україну, і неможливо навіть припустити, чи чинитиме українське населення опір, чи тікатиме.

По-перше, у рамках Угоди про асоціацію ЄС з Україною громадяни України користуються безвізовим режимом для поїздок на Захід. На відміну від мігрантів, які застрягли на польсько-білоруському кордоні, українцям не можуть відмовити на кордоні та дозволять в’їхати до Союзу для подання заяви про надання притулку.

По-друге, було б дивно і неправильно, якби ЄС першою реакцією на російське вторгнення в Україну скасував би безвізовий режим для українців.

І, по-третє, організатори європейської безпекової політики базуються не в Брюсселі, а в Москві та Вашингтоні. Тут пишуться сценарії на найближчі тижні, місяці та роки. І поки ми, європейці, не захочемо нічого змінити в ній, нам доведеться грати відведені ролі, пише австрійське видання.

США та європейці апелюють до Росії – телеканал Tagesschau

Голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер закликав федеральний уряд зайняти чітку позицію щодо Росії в українському конфлікті.

– Для запобігання війні терміново необхідна подвійна стратегія щодо Росії: діалог та надійне стримування. Ситуація в Україні та Європі драматична: на нашому порозі маячить реальна загроза війни, — сказав він.

У цій ситуації завданням Німеччини та федерального канцлера є чітке європейське позиціювання.

Він попередив, що існує ризик того, що Росія знову вдереться до України.

– Дуже важливо, щоб ми як міжнародне співтовариство відреагували досить рішуче і дуже чітко. Міжнародна спільнота має зберігати твердість, але водночас тримати всі канали відкритими, — наголосив Вольфганг Ішингер.

Нагадаємо, що 26 січня відбудеться зустріч політичних радників лідерів країн Нормандської четвірки – України, Франції, Німеччини та Росії.

Джерело: Neue Zürcher Zeitung, Die Presse, Tagesschau