Вирок для Лукашенка. Як Білорусь втягують у війну проти України
З самого початку російського вторгнення в Україну Білорусь надала свою територію в якості плацдарму для атаки військ агресора. З білоруських аеродромів російські літаки здійснювали бойові вильоти, через білоруську інфраструктуру росіянам постачалася зброя і пальне, в білоруських лікарнях приймали поранених окупантів.
Після поразки в битві за Київ росіяни тікали через Білорусь, відправляючи звідти додому награбоване в Україні. З квітня хіба що самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко продовжував розважати світ заявами про різноманітні напади, яким він запобіг, але реальної загрози з боку сусіда українські чиновники та військові не бачили.
У своєму традиційному вечірньому відеозверненні 26 червня президент України Володимир Зеленський окрему увагу приділив Білорусі, і навіть напряму звернувся до мешканців цієї країни, попередивши, що Росія втягує їх у війну.
– У Кремлі за вас уже все вирішили — ваші життя для них нічого не варті. Але ви не раби, і не гарматне м’ясо. Ви не повинні вмирати. І ви в змозі не дати нікому вирішувати за вас, що на вас чекає далі, — сказав президент.
Чому ж змінилася ситуація?
Російська провінція
Зрозуміло, що з самого початку війни Білорусь стала співучасницею Росії. Але так само зрозуміло, що влада країни давно втратила можливість прийняття самостійних рішень, перетворившись на маріонеток Кремля. І ось господар знову почав смикати за ниточки.
22 червня Мінськ оголосив “мобілізаційні навчання” на кордоні з Україною, 23 червня в країну прибув міністр оборони РФ Сергій Шойгу і оголосив про “термінову необхідність” зміцнити оборону Білорусі.
25 червня Лукашенка викликали на поклон до господаря, і Володимир Путін пообіцяв розмістити на території Білорусі комплекси Іскандер-М, здатні нести ядерні боєприпаси. В той же день російські літаки з території Білорусі випустили по Україні понад 20 ракет, чого не було з квітня.
В українській розвідці ракетні удари з території Білорусі назвали масштабною провокацією Росії з метою подальшого втягування цієї країни у війну. Крім того, українські спецслужби повідомили, що наближені до Лукашенка чиновники та підприємці з 20 червня організовують евакуацію своїх сімей із Мозира – міста за кілька десятків кілометрів від кордону з Україною, в якому розміщується найбільший в Білорусі нафтопереробний завод.
22 червня, за даними українських спецслужб, на територію нафтопереробного заводу в’їхала велика кількість озброєних людей, які дуже активно почали вивозити пальне. Подібні заходи у спецслужбах пов’язували не лише з імовірним вступом у війну з боку Білорусі, а й із тим, що місцеві еліти розуміють наслідки цього.
Також в українській розвідці повідомили, що росіяни готують підрив житлових будинків в Мозирі, щоб втягнути Білорусь у війну проти України, і до міста вже прибули диверсійні групи. Тобто класична КГБшна схема – у Москві перед другою Чеченською війною її вже проходили. Водночас Лукашенко почав розповідати про можливий український удар по Мозирю і теоретичну відповідь білорусів на це.
Чому саме зараз
Звісно, російські провокації на наших кордонах в Україні вже мало кого дивують, і потрібні вони з боку Білорусі для того, щоб відволікати на цей напрямок частину сил ЗСУ, яка могла б бути задіяна на сході чи півдні.
Однак Путін давно мріє про відновлення СРСР, а зараз, як-то кажуть, триєдину державу – з Росії, Білорусі і тимчасово окупованих районів України. Білорусь він, здавалося б, давно анексував, але Лукашенко все одно постійно намагається вислизнути з кремлівських рук, зберігаючи якісь хоча б формальні ознаки самостійності. Особливо це було помітно у спробі Батьки знову прикинутися миротворцем і мирним трактористом після поразки росіян на півночі України.
Кинути білоруські війська в Україну означає для Кремля остаточно прив’язати Лукашенка до себе і обрубати йому будь-які шляхи для відступу.
До того ж важкі бої на Донбасі виснажують російську армію, резерви тануть, а Україна продовжує отримувати зброю від Заходу. Зупинити ці постачання з військової точки зору найзручніше наступом з Білорусі, перерізаючи транспортні ланцюги з західноукраїнських областей.
Вірна смерть
Утім, сил на таку операцію на сьогодні ані в Росії, ані тим більше в Білорусі нема і близько. Білорусь на кордонах з Україною, за даними нашого Генштабу, зібрала до 5 тис. військових. Такого угруповання дуже мало для здійснення ефективних наступальних операцій. В Україні на білорусів чекають підготовлені лінії оборони, а значить, повний розгром.
– Нема достатніх сил, досвіду, мотивації для того, щоб збройні сили Білорусі самостійно могли зайти на територію України, – відзначає білоруський опозиціонер Павло Латушко.
На його думку, все, на що здатен Лукашенко, це дрібні провокації заради тримання у напрузі українців.
За словами військового експерта Олега Жданова, Лукашенко міг би розгорнути білоруську армію до 35 тис. осіб. Але тоді, як вважає Жданов, лише підсилився б ризик повстання проти влади всередині країни. Адже до лав і так невмотивованої армії прийдуть військовозобов’язані з цивільного життя, які принесуть з собою ще більший відсоток антивоєнних настроїв до збройних сил Білорусі.
– Це для Лукашенка буде ще важче, ніж сьогодні наказ від Кремля наступати. Я думаю, він намагатиметься уникнути цього наказу щодо втручання Білорусі у війну на боці Російської Федерації, — прогнозує військовий експерт.
Колишній посол України в Білорусі Роман Безсмертний упевнений, що наступ білоруської армії в Україну просто знесе владу Лукашенка.
Більшість білорусів виступають радикально проти цієї війни, – зауважує Безсмертний. – Ба більше, спроби два-три місяці тому ввести у бій окремі підрозділи наштовхнулися на рішучі відмови, у відставку пішли заступник міністра оборони Білорусі, заступник начальника Генштабу, бо їм давали команди комплектувати частини для боїв в Україні. Вони категорично відмовлялися.
– Тут треба розуміти, що ситуація складається таким чином, що якби зараз білоруська опозиція була готова до безумства Путіна та Лукашенка на території Білорусі, то вона би могла перехопити ініціативу, знести Лукашенка і почати будівництво демократичної Білорусі, – вважає Безсмертний.
Під час першого наступу росіян на Україну через Білорусь у країні розпочалася справжня рейкова війна. Білоруси виводили з ладу залізничні шляхи, якими переміщувалась їхньою країною російська військова техніка. Лукашенко вже встиг ввести за такі дії смертну кару в країні.
Тож повноцінний вступ Білорусі у війну лише підсилить внутрішній спротив всередині держави. Але, можливо, і без цього білорусам вже слід згадати їхню розстріляну недореволюцію і таки скинути докучливого таргана, тим більше, поки його господар трохи зайнятий?
Власне, для цього Зеленський і звертається безпосередньо до білорусів, а не до того, що називає себе зараз “білоруською владою”.
Фото: Depositphotos
