Володимир Фесенко, політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»
Не нова Ялта: політолог оцінив результати зустрічі Трампа, Путіна та Сі у Шеньчжені
19 листопада на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у китайському Шеньчжені відбулася зустріч президента США Дональда Трампа, лідера Китаю Сі Цзіньпіна та російського диктатора Володимира Путіна.
За підсумками переговорів лідери ухвалили спільну декларацію, в якій заявили про намір реформувати ООН, збільшити виробництво та постачання нафтопродуктів, продовжити діалог щодо зменшення ядерних ризиків. Окремо наголосили на необхідності дотримання імунітету державних посадовців та недопущення зловживань юрисдикцією Міжнародного кримінального суду.
Водночас у спільній декларації немає жодної згадки про Україну чи російсько-українську війну.
Факти ICTV розпитали політичного експерта Володимира Фесенка, чого домагалися учасники тристоронньої зустрічі, чи вдалося Путіну зміцнити свої міжнародні позиції та які наслідки переговори можуть мати для України.
Чому Путіна зустріли не так урочисто, як Трампа
На думку політолога Володимира Фесенка, різниця у протокольному прийомі Путіна та Дональда Трампа свідчить передусім про те, що для Пекіна і особисто Сі Цзіньпіна американський президент є важливішим за російського диктатора.
Водночас політолог не погоджується з думкою, що таким чином Китай принизив Путіна.
— Я не поділяю дуже популярну в нас думку, що це було приниженням Путіна. Ні, це не було приниженням. Просто Путіна поставили на те місце, де його бачать у Китаї. Але Росія, як була, так і буде далі союзником Пекіна, молодшим партнером. Проте аж ніяк не маріонеткою, — каже Володимир Фесенко.
Політолог наголошує, що наразі статус Росії є нижчим за статус Китаю, за винятком ядерного озброєння. Тож Сі Цзіньпін просто продемонстрував Путіну, що для нього Трамп важливіший. Однак це не означає, що ставлення Пекіна до Москви як стратегічного партнера зміниться.
Якою була мета тристоронньої зустрічі
За словами політолога, якщо подивитися на спільну підсумкову декларацію, яку, до речі, просувала Москва, то в ній лише чотири пункти. Два з них — абстрактні, третій — напівабстрактний.
— Єдиний конкретний пункт — це спільне несприйняття Міжнародного кримінального суду. Цей пункт з’явився завдяки Трампу. Це позиція американського президента, яку Путін також підтримує. Нагадаю, що у 2023 році МКС видав ордер на арешт Путіна через незаконну депортацію українських дітей, — каже Володимир Фесенко.
Він зауважує, що для Китаю діяльність Міжнародного кримінального суду не є актуальною проблемою. Однак, на його думку, це певний крок на майбутнє.
Водночас політолог звертає увагу, що щодо України та російсько-української війни спільної позиції лідерів немає.
— Для нас це дуже важливо. Тому що щодо України, щодо російсько-української війни немає єдиної позиції трьох лідерів. Думаю, що вони торкалися цієї теми. У всякому разі, Путін згадував її на початку зустрічі. Трамп теж на полях саміту казав, що треба обговорювати цю тему. І він її, найімовірніше, обговорював саме з Путіним, — пояснює політолог.
За словами Фесенка, найбільші ризики для України саме в особистих переговорах Трампа та Путіна. Адже російський диктатор, на його думку, дуже вміло маніпулює світоглядом американського президента.
Водночас політолог не вважає, що зустріч трьох лідерів призведе до зміни світового порядку або нового розподілу сфер впливу.
— Це не нова Ялтинська конференція на кшталт 1945 року. Але тут важливо, що Росія хоче продовжити цей тристоронній формат, тобто створити таку собі альтернативу Великій сімці — так звану Велику трійку. Щоб три лідери вирішували світові проблеми і впливали на світову політику. У цьому є інтерес Путіна. Але питання в тому, чи спрацює цей задум Путіна, чи захоче Китай грати в цю гру, — каже Володимир Фесенко.
Політолог також наголошує, що в цій трійці саме Китай наразі виглядає найпотужнішою силою.
— Бо Трамп — це кульгава качка після поразки республіканців у проміжних виборах до Конгресу. Усі чекають, коли закінчиться його президентство. У Путіна проблеми через війну з Україною. Тому зараз Китай — господар, до нього велика увага, — каже Володимир Фесенко.
За словами політолога, завдяки цій зустрічі Китай отримав додаткові політичні дивіденди. Адже якби не участь трьох лідерів, увага України та світу до саміту АТЕС була б значно меншою.
— Так що Китай отримав свої зиски. Фактично він продемонстрував свою роль глобального лідера, зокрема і політичного лідера, — пояснює Фесенко.
Чи перебуває Росія в міжнародній ізоляції
На думку Володимира Фесенка, яким би не було бажання українців, повної міжнародної ізоляції Путіна немає і ніколи не було. Водночас важливо розуміти, чому російський диктатор приїхав саме до Китаю.
— Китай для Путіна — це одна з небагатьох країн, куди він не боїться їздити. Бо, наприклад, він не поїде до Південної Африки чи Бразилії. Хоча це теж країни-союзники Росії. Але Путін боїться, — каже Фесенко.
За його словами, навіть на початку повномасштабного вторгнення не йшлося про повну міжнародну ізоляцію Путіна. А з огляду на те, що війна затягнулася, міжнародна ізоляція Росії з часом стала ще меншою.
— Мене більше турбує, що ізоляція Росії у спорті припиняється, — зазначає політолог.
Чи вплине Китай на завершення війни в Україні
Раніше видання The Wall Street Journal із посиланням на джерело писало, що саме Путін запропонував провести тристоронню зустріч, щоб обговорити домовленості про завершення війни на вигідних для Москви умовах.
Однак, на думку Володимира Фесенка, Китай дистанціюється від обговорення російсько-української війни. Після початку повномасштабного вторгнення Пекін намагався виступати посередником, проте ця спроба не дала результату.
— Тому на цій тристоронній зустрічі не було переговорів про завершення російсько-української війни, — каже Володимир Фесенко.
Водночас, помічник Путіна Юрій Ушаков наголосив, що війна була головною темою окремої двосторонньої зустрічі російського та американського президентів 19 листопада.
Політолог вважає, що Пекін не зацікавлений ані в перемозі Росії, ані в її стратегічній поразці. Тому Китай не буде тиснути на Москву, щоб змусити її завершити війну. Для Пекіна Росія насамперед залишається важливим ресурсним партнером.
Крім того, зараз триває певна конкуренція за вплив на Росію між США та Китаєм. Пекін із певними ревнощами ставиться до контактів Путіна з Трампом.
Наступний раунд переговорів
Окремо Володимир Фесенко прокоментував дипломатичні консультації в Берліні за участю представників США, України та європейських партнерів. 19 листопада американські переговорники Стівен Віткофф і Джаред Кушнер зустрілися з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. До німецької столиці на переговори з європейцями також прибув президент України Володимир Зеленський.
На думку політолога, ці зустрічі є частиною підготовки до наступного раунду переговорів. Водночас він не очікує швидкого прогресу в питанні завершення війни.
За словами Фесенка, наразі недостатньо інформації, щоб робити конкретні прогнози. До того ж Путін продовжує шантажувати європейців та американців, зокрема, намагаючись обмежити участь європейських партнерів у переговорному процесі.
Політолог припускає, що наступний раунд переговорів України, США та Росії може відбутися після консультацій американських представників з українськими та європейськими партнерами в Берліні. Конкретної дати поки немає, хоча раніше переговори планували провести ще цього тижня.
На ситуацію також впливає чергова ескалація бойових дій, особливо в повітрі.
— Я не очікую якогось впливу тристоронньої зустрічі на переговори щодо завершення війни. І не очікую жодного прориву в цих переговорах у найближчій перспективі. Говорити про якісь домовленості щодо спільної позиції теж не доводиться. Немає ні домовленостей, ні спільної позиції, — підсумовує Володимир Фесенко.
На думку політолога, результати саміту не свідчать про зближення позицій трьох держав саме щодо завершення російсько-української війни.