З ким воює Іран і чому атаки торкнулися країн Перської затоки
Наразі ситуація на Близькому Сході залишається напруженою. Іран уже застосовував ракетне та інше озброєння проти низки країн регіону, що стало наслідком чергової ескалації конфлікту наприкінці лютого 2026 року.
Новий етап протистояння почався 28 лютого, коли армія США разом із Ізраїлем завдала ударів по цілях на території Ірану. Після цього Тегеран перейшов до активних відповідних дій.
Першими під ударами опинилися об’єкти, пов’язані зі Сполученими Штатами та їхньою військовою присутністю на Близькому Сході.
Інфографіка: Факти ICTV
Зокрема, атаки були спрямовані на американські військові бази, а також на стратегічну енергетичну інфраструктуру й морські маршрути. Серед потенційних цілей опинилися нафтопереробні підприємства та кораблі, що проходять через Ормузьку протоку — один із найважливіших світових шляхів транспортування нафти.
Під час перших ударів постраждали кілька країн Перської затоки. В Об’єднаних Арабських Еміратах атаки зачепили найбільші міста країни — Дубай та Абу-Дабі. У Катарі однією з головних цілей стала військова база Аль-Удейд, де розміщуються американські сили.
З ким воює Іран зараз та в чому причина конфлікту, читайте в нашому матеріалі.
Іран почав війну чи Ізраїль та хто винен у багаторічному конфлікті
Ізраїль та Іран уже багато десятиліть перебувають у стані глибокої політичної та військової ворожнечі. Напруження між країнами сформувалося ще після Ісламської революції 1979 року в Ірані, коли нова влада Тегерана відкрито поставила під сумнів легітимність існування Ізраїлю.
Відтоді іранське керівництво неодноразово заявляло про підтримку сил, які виступають проти ізраїльської держави. У відповідь Ізраїль розглядає Іран як одну з головних загроз своїй безпеці, особливо через розвиток іранської ядерної програми.
Протягом багатьох років конфлікт між двома країнами здебільшого мав непрямий характер і проявлявся у так званому проксі-протистоянні. Іран підтримував різні союзні угруповання на Близькому Сході, зокрема ХАМАС та Хезболлу, які перебувають у конфлікті з Ізраїлем.
Ізраїль, зі свого боку, проводив операції проти цих структур та намагався обмежити військову присутність Ірану в регіоні.
Окремим джерелом напруження стала ядерна програма Ірану. Багато країн світу протягом понад десять років висловлювали занепокоєння щодо можливого створення Іраном ядерної зброї. У 2015 році було укладено міжнародну ядерну угоду, за якою Іран погоджувався обмежити свою ядерну програму в обмін на поступове скасування санкцій.
Однак у 2018 році США вийшли з цієї угоди, після чого Тегеран почав активніше накопичувати збагачений уран, а міжнародний контроль над частиною об’єктів послабився.
Ситуація на Близькому Сході різко загострилася після подій 7 жовтня 2023 року та війни в секторі Гази. Ізраїль почав активніше діяти проти іранських союзників у регіоні. Уже у квітні 2024 року відбулося перше пряме загострення між Іраном та Ізраїлем.
Тоді ізраїльська авіація завдала удару по іранському консульству в Дамаску, внаслідок чого загинули високопоставлені іранські військові. Після цього обидві сторони обмінялися ракетними та безпілотними атаками, що стало фактичним початком відкритого протистояння.
Черговий масштабний етап конфлікту розгорнувся в червні 2025 року. Ірано-ізраїльська війна тривала з 13 по 24 червня і почалася раптовими ударами Ізраїлю по ключових військових і ядерних об’єктах Ірану.
У перші години операції ізраїльські сили знищили або пошкодили частину систем протиповітряної оборони Ірану, а також ліквідували низку високопоставлених військових командирів, політиків і ядерних науковців. У відповідь Іран здійснив масовані ракетні атаки по ізраїльських містах і військових базах.
До конфлікту частково долучилися й союзники Тегерана. Хусити з Ємену випустили кілька ракет у напрямку Ізраїлю, що стало продовженням напруження в районі Червоного моря.
Сполучені Штати, які на той момент допомагали Ізраїлю перехоплювати іранські ракети та безпілотники, на дев’ятий день війни перейшли до активних дій і завдали ударів по трьох іранських ядерних об’єктах. Після цього хусити заявили, що розцінюють дії США як оголошення війни, та припинили режим припинення вогню зі Сполученими Штатами.
Нове загострення конфлікту почалося 28 лютого 2026 року. Саме тоді США разом з Ізраїлем завдали ударів по території Ірану, що фактично стало початком чергової фази відкритого протистояння. Після цього Іран відповів атаками по ізраїльських і американських цілях у регіоні.
Отже, нинішня ескалація є продовженням багаторічного конфлікту між Ізраїлем та Іраном.
З ким воює Іран на Близькому Сході
Багато читачів зараз намагаються зрозуміти, з ким воює Іран сьогодні та чому конфлікт на Близькому Сході швидко розширюється. Адже атаки Ірану зачепили й низку держав Перської затоки — зокрема ОАЕ, Саудівську Аравію, Катар, Бахрейн, Кувейт та Оман. Така розширена географія обстрілів викликала запитання, чому Іран атакує навіть ті країни регіону, які формально не перебувають з ним у відкритій війні.
Подібні дії є частиною більш широкої стратегії тиску на держави Близького Сходу. За даними дослідника близькосхідної політики Університету Дікіна Ендрю Томаса, які він опублікував у колонці видання The Conversation, Іран намагається показати сусіднім країнам, що конфлікт не залишиться локальним. Якщо бойові дії триватимуть, нестабільність може поширитися на весь регіон.
– Основною причиною ударів є військова присутність США у країнах Перської затоки. У багатьох з них розміщені американські бази та інфраструктура. Наприклад, у Бахрейні знаходиться штаб-квартира П’ятого флоту ВМС США, а в Катарі — одна з найбільших американських авіабаз на Близькому Сході, Аль-Удейд, – наголосив експерт.
Саме там базується Центральне командування США, а також тисячі американських військових. Тож атакуючи ці об’єкти, Іран фактично намагається завдати удару по американській присутності в регіоні.
При цьому, за словами експерта, мета Тегерана не обов’язково полягає в повному знищенні інфраструктури. Іран добре розуміє, що сучасні системи протиповітряної оборони США здатні перехоплювати значну частину ракет та дронів.
Головний ефект таких атак — психологічний і політичний. Вони мають створити відчуття небезпеки та показати, що війна може вплинути на стабільність і економічне благополуччя всього регіону.
З ким воює Іран: країни
Саудівська Аравія належить до країн, з ким воює Іран зараз. Країни вже багато років перебувають у геополітичному суперництві, зокрема через конфлікт у Ємені. Тегеран також неодноразово заявляв про історичні претензії на Бахрейн, що додатково ускладнює відносини між країнами.
Проте частина держав Перської затоки — зокрема ОАЕ, Кувейт, Оман і Катар — намагалися підтримувати більш прагматичний діалог з Іраном. Вони зберігали дипломатичні контакти та інколи виступали посередниками в регіональних суперечках. Експерт вважає, що іранські удари по цих країнах можуть бути спробою змусити їх визначитися, на чиєму боці вони опиняться у разі подальшої ескалації.
– Іран прагне поставити своїх сусідів перед вибором: або ще тісніше співпрацювати зі США та підтримувати їхні військові операції, або ж сприяти деескалації конфлікту. Таким чином Тегеран намагається впливати не лише на військову ситуацію, а й на політичні рішення в усьому регіоні, – наголосив політолог.
Подібна тактика вписується в давню іранську концепцію так званої “передової оборони”. Її суть полягає в тому, щоб показати силу та здатність діяти далеко за межами власної території. Використовуючи ракети, безпілотники та союзні сили в регіоні, Іран показує, що готовий розширювати конфлікт.
На думку експерта, для іранського керівництва нинішня війна має екзистенційний характер. Саме тому Тегеран намагається показати, що у випадку подальшої ескалації нестабільність може охопити весь Близький Схід. Питання тепер полягає в тому, чи зможе регіон уникнути масштабнішої кризи, і наскільки довго триватиме нинішнє протистояння.
