Від Мюнхена до переговорів у Женеві: чого чекати від нової зустрічі України, США та РФ
У Німеччині 13–15 лютого відбулася Мюнхенська конференція з безпеки, яка зібрала десятки лідерів держав і урядів, міжнародних організацій та експертної спільноти. Ключовими темами стали оборона Європи, захист демократичних цінностей і економічна безпека Європейського Союзу. Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас у своєму виступі наголосила, що оборона Європи починається в Україні, підкресливши роль російсько-української війни як центрального виклику європейській безпеці.
На полях конференції президент Володимир Зеленський провів низку двосторонніх зустрічей, зокрема з державним секретарем США Марко Рубіо та представниками американського президента Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером. Під час переговорів обговорювали ситуацію на фронті, наслідки російських атак на українську енергосистему та подальші дипломатичні напрацювання після контактів в Абу-Дабі.
Особливу увагу медіа й експертів привернула промова Марко Рубіо, який наголосив на неподільності історії Європи та США і ролі трансатлантичного союзу у протистоянні глобальним загрозам. Цей виступ різко контрастував із заявами віцепрезидента США Джей Ді Венса на минулорічній конференції, коли він критикував Європу за надмірну залежність від американської підтримки. Та попри більш примирливу тональність Рубіо, напруга у трансатлантичних відносинах залишається відчутною.
Факти ICTV підсумовують ключові результати Мюнхенської конференції з безпеки для України.
Підсумки Мюнхенської конференції з безпеки
Президент України Володимир Зеленський після повернення до Києва зауважив, що два дні Мюнхенської безпекової конференції були дуже насиченими. Головне – вдалося домовитися про нові пакети підтримки, зокрема про ракети для ППО. Українська делегація говорила про це чи не з кожним лідером.
Також, за словами Зеленського, цього тижня очікуються зустрічі щодо енергетичної допомоги Україні — відновлення критичної інфраструктури після російських ударів та надання необхідного обладнання.
Крім того, президент повідомив про підготовку нових санкцій проти росіян, які працюють на війну та залучають до цього спортивну сферу.
Коментуючи виступ державного секретаря США Марко Рубіо, політолог, доцент КНУ ім. Тараса Шевченка Ігор Рейтерович погоджується з думкою, що його риторика була спрямована на пом’якшення тону заяв Джей Ді Венса на попередній конференції 14 лютого 2025 року.
Європейці у словах Рубіо не почули нічого екстраординарного чи нового. Він приїхав не сваритися, а зберегти нормальні відносини. Виступ Рубіо — це, по суті, виступ Трампа, адже ключові тези узгоджувалися з президентом США, зазначив експерт.
Водночас, за його словами, низка американських медіа побачила у промові Рубіо позицію політика, який у майбутньому може претендувати на президентську посаду. Загальна реакція на його виступ була позитивною.
Щодо України, Рейтерович вважає, що конференція не принесла принципово нових сигналів: є домовленості щодо ракет для ППО та розуміння, що мирні перемовини триватимуть.
— Те, що Рубіо не сказав нічого нового, — не є негативом. Це означає, що американська політика щодо України залишається незмінною, а США продовжать допомагати нам і сприяти переговорам, — наголосив політолог.
Після прибуття до Мюнхена Марко Рубіо скасував участь у зустрічі Берлінського формату з європейськими лідерами, керівництвом ЄС і НАТО.
За словами Рейтеровича, це може свідчити про відсутність нагальних суперечностей між США та Європою. Тому Рубіо, ймовірно, зосередився на українському напрямку та передачі сигналів Зеленському від Трампа.
— Із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем Рубіо переговорив. А президента Франції Еммануеля Макрона у США вважають “кульгавою качкою” через наближення виборів і його небажання балотуватися. Тому, ймовірно, у Вашингтоні не хочуть витрачати на нього політичний ресурс, — додав експерт.
Переговори в Женеві
Секретар РНБО Рустем Умєров повідомив, що 17–18 лютого в Женеві заплановано новий раунд переговорів між Україною, США та Росією. Українську делегацію мають представити Рустем Умєров, керівник Офісу президента Кирило Буданов, начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов, член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони Давид Арахамія, перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця та заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький.
У Кремлі заявили, що російську делегацію очолить помічник президента РФ Володимир Мединський, який раніше не брав участі у тристоронніх переговорах в Об’єднаних Арабських Еміратах.
За словами Володимира Зеленського та Рустема Умєрова, під час переговорів у Женеві українська сторона планує порушити питання енергетичного перемир’я. Деталі можливих домовленостей наразі не розголошуються.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що президент Дональд Трамп налаштований домогтися остаточного припинення війни між Росією та Україною.
Водночас очільниця європейської дипломатії Кая Каллас застерегла, що однією з ключових загроз переговорного процесу є ризик надання Росії політичних або стратегічних переваг, які вона не змогла досягти на полі бою. За її словами, попри значні втрати у живій силі та обмежений прогрес на фронті з 2014 року, Кремль висуває нереалістичні вимоги за столом переговорів.
Політолог Ігор Рейтерович вважає, що ймовірність домовленостей про енергетичне перемир’я зараз зросла через м’якші погодні умови.
— Звісно, росіяни можуть спробувати сьогодні або завтра завдати чергового удару. Зеленський говорив, що є така інформація. Але такі удари вже не дадуть ефекту, на який розраховують. Тому не здивуюся, якщо Росія погодиться на енергетичне перемир’я хоча б на певний період. Це вигідно і їм, адже по російських НПЗ та електромережах теж прилітає, — наголосив експерт.
За його словами, у Женеві також можуть обговорити обмін полоненими — питання, яке Україна порушує на кожному переговорному майданчику.
— Але якихось проривів з інших питань я не очікую. Особливо з огляду на те, що туди поїхав Мединський. Це знову будуть лекції з псевдоісторії, — зазначив Рейтерович.
На думку політолога, Путін відправляє Мединського до Женеви з однією метою — затягувати переговори.
— Коли росіяни розуміють, що не буде військово-політичної конкретики, тоді туди їде Мединський. Його функція проста — відволікати увагу від реальних важливих питань. Хотілося б, щоб це розуміли американці й зрештою поставили Росію на місце, адже таким чином Москва відверто знущається, — наголосив експерт.
Він також звернув увагу, що попередні переговори в Маямі американці сприймали як серйозну зустріч на власній території, яка могла дати результат.
Женеву ж у США розглядають радше як платформу, де навряд чи будуть досягнуті значущі домовленості.
— Розраховувати на реальні гарантії безпеки під час зустрічі в Женеві поки не варто. Не той склад російської делегації і не той настрій у Москви, — підсумував політолог.
У Женеві говоритимуть і про Іран
Окремо на переговорах у Женеві відбудуться дискусії щодо іранської ядерної програми та контролю за дотриманням угод. Вашингтон прагне укласти домовленість, яка обмежить ядерні амбіції Тегерана в обмін на зняття санкцій.
Делегацію США очолять спеціальний посланник Стівен Віткофф та зять Трампа Джаред Кушнер.
На думку Рейтеровича, паралельні переговори щодо України та Ірану можуть розпорошити увагу американців. Водночас Київ може використати цю ситуацію, адже Іран є союзником Росії, і посилення тиску США на Тегеран створить додаткові виклики для Москви.
Щодо перспектив переговорів про завершення війни, експерт зазначає, що США прагнуть швидкого результату, але усвідомлюють складність цього процесу.
Американці мають нарешті зрозуміти, що завершення війни залежить виключно від бажання Росії. І чим довше війна триватиме, тим складніше буде змусити Москву до миру, резюмував політолог.
