Зміни з 1 вересня 2026 року: Пакунок школяра, зарплати вчителів, бронювання та відстрочки
До 1 вересня залишаються лічені дні. Для школярів та їхніх батьків ця дата насамперед означає початок нового навчального року, але зміни в Україні цим не обмежуються. З початку осені набудуть чинності нові правила та рішення, які стосуватимуться освіти, зарплат, бронювання та інших сфер життя.
Що зміниться для українців з 1 вересня та до чого варто підготуватися, читайте в матеріалі Фактів ICTV.
- Коли розпочнеться новий навчальний рік та як працюватимуть школи
- Зарплата вчителів з 1 вересня зросте ще на 20%: скільки отримуватимуть педагоги
- Безоплатне харчування у школах з вересня 2026 року
- Підвищення стипендій для студентів з 1 вересня 2026 року
- Англійська мова стане обов’язковою у дитсадках з 1 вересня
- МОН оновило державні стандарти загальної середньої освіти
- Пакунок школяра знову можна оформити через Дію
- Повернення із СЗЧ до 20 вересня: як працює спрощений механізм
- Податкова передаватиме дані військовозобов’язаних Міноборони
- Бронювання з 1 вересня: коли працівник може втратити відстрочку
- Відстрочка для педагогів у Резерв+
- Укрзалізниця підвищить зарплати працівникам з 1 вересня
- Програму Власна справа оновлять з 1 вересня
- В Україні з’явиться банкнота номіналом 2 000 грн
- Україна переходить на новий стандарт електронного підпису
- Фантоми повернуться на дороги та фіксуватимуть перевищення швидкості
Коли розпочнеться новий навчальний рік та як працюватимуть школи
2026/2027 навчальний рік у закладах загальної середньої освіти розпочнеться 1 вересня 2026 року та триватиме до 30 червня 2027 року. Таке рішення ухвалив уряд.
При цьому єдиної дати завершення занять для всіх шкіл не буде. Обласні та Київська міська військові адміністрації разом із засновниками закладів освіти визначатимуть організацію навчання з урахуванням безпекової ситуації.
Конкретну дату завершення навчальних занять, останнього дзвоника та початку літніх канікул кожна школа визначатиме самостійно. Це рішення ухвалюватиме педагогічна рада, тому календар навчання може відрізнятися залежно від закладу.
У 2026/2027 навчальному році освітня мережа налічуватиме 25 242 заклади, для кожного з яких уже визначили формат роботи. У дитсадках 9 301 заклад працюватиме очно, 1 210 — дистанційно, а 1 111 — у змішаному форматі. Серед шкіл очне навчання організують у 8 424 закладах, дистанційне — у 1 306, змішане — у 2 211. До перших класів цього року планують зарахувати близько 243,3 тис. дітей.
Безпека залишається однією з головних умов для організації очного навчання. До початку року укриття облаштовано у 11 375 школах, що дозволяє охопити ними близько 80% дітей. Ще 113 укриттів нині будують або ремонтують.
Окремо держава продовжує працювати над енергостійкістю закладів освіти. На посилення енергетичної незалежності ще 500 закладів спрямували 1,2 млрд грн.
У червні школи також зможуть проводити додаткові заняття та консультації для подолання освітніх втрат. Проте це право закладу освіти, а не обов’язкова вимога.
Зарплата вчителів з 1 вересня зросте ще на 20%: скільки отримуватимуть педагоги
З 1 вересня 2026 року заробітні плати педагогів зростуть ще на 20%. Це другий етап підвищення: у січні оплата праці вчителів уже зросла на 30%.
Прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив, що вересневе підвищення відбудеться гарантовано. За його словами, підвищення зарплат до ринкового та європейського рівня є поступовим процесом.
Після вересневого підвищення молоді вчителі орієнтовно отримуватимуть від 12,8 до 17,7 тис. грн на руки, а досвідчені педагоги — від 16,9 до 28,5 тис. грн на місяць. Конкретний розмір виплати залежатиме від стажу, кваліфікації та навантаження.
Окремо про зміни з 1 вересня 2026 року у підході до оплати праці педагогів говорив Сергій Бабак. Він звернув увагу на те, що проблема полягає не лише в самому розмірі зарплат, а й у структурі виплат.
За його словами, нині базовий оклад учителя залишається невеликим, а значну частину зарплати формують різні надбавки. Через це між доходами молодих і досвідчених педагогів виникає розрив приблизно у 2,5 раза.
Безоплатне харчування у школах з вересня 2026 року
З 1 вересня 2026 року безоплатне гаряче харчування стане доступним для учнів 1-11 класів комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі. Загалом програма охопить близько 3 млн школярів.
На її розширення уряд додатково спрямував понад 7,4 млрд грн на вересень-листопад 2026 року. Кошти отримуватимуть місцеві бюджети, які й організовуватимуть харчування у школах.
Розмір фінансування залежатиме від віку дитини. На харчування учня початкової школи передбачено 50 грн на день. Це не виплата батькам, а кошти на організацію одноразового гарячого харчування.
Для прифронтових областей діятиме окремий механізм. Зокрема 35 грн на дитину на день фінансуватиме держава, ще 15 грн — Всесвітня продовольча програма ООН. У підсумку на харчування учня початкової школи також припадатиме 50 грн на день.
Розподілятимуть кошти з урахуванням кількості учнів, навчальних днів та відвідуваності. Організацією харчування безпосередньо займатимуться громади.
Підвищення стипендій для студентів з 1 вересня 2026 року
З 1 вересня 2026 року академічні стипендії студентів закладів вищої освіти зростуть удвічі. Мінімальна академічна стипендія збільшиться з 2 000 грн до 4 000 грн на місяць.
Також зміни з 1 вересня 2026 року включають оновлення порядку виплат стипендій для студентів приватних університетів. Ті, хто навчається у приватних закладах вищої освіти за державним замовленням, отримуватимуть академічні стипендії. Раніше для цієї категорії студентів не було належно врегульованого механізму таких виплат.
Підвищаться й інші види стипендій для студентів університетів:
- стипендія Президента України — з 10 000 грн до 20 000 грн на місяць;
- стипендія Верховної Ради України — з 4 400 грн до 8 800 грн;
- стипендія Кабінету Міністрів України — з 4 000 грн до 8 000 грн;
- мінімальна академічна стипендія — з 2 000 грн до 4 000 грн;
- підвищена академічна стипендія за особливі успіхи — з 2 910 грн до 5 820 грн;
- стипендія за галузевим принципом — з 2 550 грн до 5 100 грн;
- підвищена стипендія за галузевим принципом — з 3 710 грн до 7 420 грн.
Зростуть виплати і для студентів закладів фахової передвищої освіти. Зокрема, мінімальна академічна стипендія становитиме 3 020 грн замість 1 510 грн.
Стипендія Президента України для студентів коледжів збільшиться до 15 200 грн, Верховної Ради — до 6 640 грн, а підвищена академічна стипендія за особливі успіхи — до 4 394 грн. За галузевим принципом студенти отримуватимуть 3 860 грн, а підвищена така стипендія становитиме 5 618 грн.
Англійська мова стане обов’язковою у дитсадках з 1 вересня
З 1 вересня 2026 року вивчення англійської мови стане обов’язковою частиною освітнього процесу для дітей 5-6 років у всіх закладах дошкільної освіти. Такі зміни передбачені Законом України Про застосування англійської мови в Україні та Законом України Про дошкільну освіту.
Для проведення занять штатними нормативами дитсадків передбачено посаду вчителя англійської мови. На кожну групу дітей старшого дошкільного віку передбачатиметься 0,25 штатної одиниці.
Міністерство освіти і науки також розробило методичний порадник для вихователів. У ньому містяться практичні рекомендації щодо планування та проведення занять з англійської мови у старших групах дитсадків.
МОН оновило державні стандарти загальної середньої освіти
Кабінет Міністрів України оновив чотири державні стандарти загальної середньої освіти, затверджені у 2011, 2018, 2020 та 2024 роках. Зміни мають привести освітні документи у відповідність до чинного законодавства та підготувати систему до переходу на профільну середню освіту з 1 вересня 2027 року.
Для школярів передбачили перехідний механізм, тому учні, які почали навчання за стандартом 2011 року, зможуть завершити його за тими самими правилами.
Окремо до стандартів початкової, базової та профільної освіти додали навчальні плани з українознавчим компонентом. Вони призначені для дітей, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях. Це дасть їм змогу вивчати українські предмети без необхідності паралельно проходити дві повні освітні програми.
Зміни торкнулися і навчального навантаження. У 7-9 класах збільшили на дві години загальну кількість часу на предмети громадянської та історичної освітньої галузі.
Оновили й підхід до інклюзивності. У документах тепер більше уваги приділяють функціональним труднощам учня та необхідному рівню підтримки, а не його медичному діагнозу. Відповідно, змінили термінологію щодо труднощів із зором, слухом, мовленням, опорно-руховим апаратом та інтелектуальним розвитком.
Пакунок школяра знову можна оформити через Дію
Українські родини знову можуть подавати заявки на Пакунок школяра у застосунку Дія. Програма передбачає одноразову виплату 5 000 грн для батьків та законних представників дітей, які цього року розпочинають навчання у першому класі.
Гроші призначені для підготовки дитини до школи. Їх можна витратити на канцелярію, книжки, шкільний одяг, взуття та інші необхідні для навчання речі.
Заявку може подати один із батьків, усиновлювач або законний представник дитини. Для цього в застосунку Дія потрібно відкрити розділ Допомога від держави, знайти послугу Пакунок школяра та вибрати дитину, яка йде до першого класу.
Під час оформлення необхідно відкрити Дія.Картку, якщо її ще немає, а для отримання виплати обрати спеціальний рахунок Турбота для дитини. Після перевірки даних заяву потрібно підписати за допомогою Дія.Підпису.
Для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, документи оформлює законний представник. Це можна зробити особисто у сервісному центрі Пенсійного фонду України.
Подати заяву також можуть батьки та представники, які не користуються Дією. Для цього потрібно звернутися до будь-якого сервісного центру ПФУ.
Повернення із СЗЧ до 20 вересня: як працює спрощений механізм
До 20 вересня 2026 року військові, які самовільно залишили військову частину або вчинили дезертирство до 12 червня, можуть добровільно повернутися на службу за спрощеною процедурою. Такий механізм уряд запровадив постановою №767.
Головна перевага — військовий може сам обрати військову частину, до якої хоче повернутися. Для цього потрібно до 20 вересня подати рапорт до однієї з визначених частин.
Подати рапорт одразу до кількох частин не можна. Після його отримання командування має сім календарних днів, щоб ухвалити рішення. Військовий отримає або згоду, або відмову із зазначенням причини.
Після погодження рапорту потрібно прибути до обраної військової частини. Протягом наступних шести місяців перевести військового до іншої частини без його письмової згоди не можуть. Серед винятків розформування, ліквідація або реорганізація частини.
Є і можливість звільнення від кримінальної відповідальності за СЗЧ або дезертирство за статтями 407 та 408 Кримінального кодексу України. Це відбувається у встановленому законом порядку.
У коментарі для Фактів ICTV адвокатка юридичної компанії Муренко, Курявий і Партнери Вікторія Косюк зазначила, що після 20 вересня цей спрощений механізм діяти не буде. Для військових, які не встигнуть ним скористатися, а також для випадків СЗЧ після 13 червня 2026 року, повернення відбуватиметься через батальйони резерву. При цьому самостійно обрати військову частину вже не можна буде.
Окреме правило діє для тих, хто вперше вчинив СЗЧ або дезертирство під час воєнного стану. Така людина може бути звільнена від відповідальності, якщо добровільно звернеться до слідчого, прокурора або суду та заявить про готовність продовжити службу. Для цього також потрібна письмова згода командира військової частини.
Податкова передаватиме дані військовозобов’язаних Міноборони
Серед переліку змін в Україні з 1 вересня — порядок обміну інформацією про військовозобов’язаних. Державна податкова служба передасть Міноборони дані про громадян України віком від 18 до 60 років, щоб актуалізувати інформацію у реєстрі військовозобов’язаних Оберіг.
Таке рішення передбачене постановою Кабінету міністрів №981. Податкова має передати необхідні відомості протягом 90 календарних днів. Інформацію з податкового реєстру використовуватимуть для автоматичної перевірки даних у Оберезі.
Завдяки цьому Міноборони зможе виявляти людей, чиї дані ще не внесені до військового реєстру, а також знаходити розбіжності в інформації, зокрема щодо адреси, паспортних та інших персональних даних. У деяких випадках виправити такі невідповідності можна буде без особистого звернення до ТЦК.
Зміни також стосуються українців за кордоном. Під час звернення чоловіків віком від 18 до 60 років за визначеними консульськими послугами перевірятимуть чинність військово-облікового документа через системи, пов’язані з реєстром Оберіг.
Бронювання з 1 вересня: коли працівник може втратити відстрочку
З 1 вересня усі чинні бронювання не скасовуються автоматично. Ключовим для працівника є статус підприємства, на якому він працює. Якщо компанія підтвердила статус критично важливої, сама дата 1 вересня не означає, що працівникам потрібно заново оформлювати бронювання.
Про зміни у бронюванні Фактам ICTV детально розповіла юристка АО Марусяк і Партнери Адріана Чвартацька. Деталі щодо продовження бронювання та нові вимоги читайте тут.
За постановою Кабміну №692, рішення про критичність підприємств, які діяли раніше, зберігаються протягом визначеного строку, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року. До цієї дати відповідні органи мають переглянути такі рішення.
Тому ризик для заброньованих працівників виникає не через сам початок вересня. Проблема може виникнути, якщо підприємство не підтвердить свою критичність або втратить цей статус. У такому випадку зникає і підстава, на якій працівнику надали бронювання.
Якщо ж підприємство отримало нове рішення про критичність до 1 вересня, працівників потрібно продовжити бронювати на новий строк. Для цього передбачена окрема послуга на порталі Дія — Продовження бронювання працівників.
Відстрочка для педагогів у Резерв+
З 1 вересня 2026 року в застосунку Резерв+ планують запустити оформлення відстрочки для вчителів та інших педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. Наразі Міноборони тестує цю послугу в бета-режимі.
Скористатися нею зможуть педагоги, які працюють у школі за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
Під час подання заявки система самостійно перевірятиме необхідні відомості в державних реєстрах. Тому збирати довідки та звертатися до ЦНАП для оформлення відстрочки не потрібно.
Укрзалізниця підвищить зарплати працівникам з 1 вересня
Із 1 вересня 2026 року працівникам Укрзалізниці підвищать заробітні плати на 10–15%. Підвищення насамперед стосуватиметься дефіцитних спеціальностей і загалом може охопити понад 150 тис. залізничників.
Йдеться про працівників, від яких безпосередньо залежить робота залізниці, а саме від тих, хто ремонтує локомотиви та вагони, відновлює пошкоджені колії й інфраструктуру, обслуговує залізничні об’єкти та забезпечує рух поїздів.
Про це заявив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник під час зустрічі із залізничниками. За його словами, підвищення зарплат має стати підтримкою для працівників, які продовжують виконувати свою роботу в умовах війни.
Рішення про збільшення виплат обговорювали з колективом Укрзалізниці, керівництвом компанії, наглядовою радою та народними депутатами.
Додаткові кошти для залізниці, зокрема, забезпечує індексація вантажних тарифів. Вона дає змогу фінансувати перевезення, ремонтувати рухомий склад, відновлювати пошкоджену інфраструктуру та підвищувати оплату праці.
Наступний перегляд вантажних тарифів запланований на 1 січня 2027 року. Очікується, що це дозволить продовжити підвищення зарплат залізничників і наступного року.
Точні розміри доплат для різних категорій працівників та механізм їх нарахування Укрзалізниця має повідомити колективу найближчим часом.
Програму Власна справа оновлять з 1 вересня
З 1 вересня 2026 року державна програма Власна справа працюватиме за новою моделлю. Вона передбачатиме підтримку не лише для тих, хто хоче започаткувати бізнес, а й для підприємців, які планують його розширювати.
На відкриття власної справи можна буде отримати грант від 100 тис. до 300 тис. грн, а за певних умов, навіть до 500 тис. грн. Для розвитку та масштабування вже діючого бізнесу передбачені гранти від 500 тис. до 1,5 млн грн, які в окремих випадках можуть сягати 2,5 млн грн.
Сума залежатиме від кількості робочих місць, регіону, сфери діяльності та категорії заявника.
Гроші можна використати на придбання обладнання, оренду чи ремонт приміщення, цифровізацію, рекламу, найм працівників і розширення виробництва.
Окремі можливості передбачені для ветеранів, людей з інвалідністю внаслідок війни та їхніх родин, а також сімей загиблих Захисників і Захисниць. Для них мікрогранти збільшили до 300–500 тис. грн залежно від кількості створених робочих місць. Для молоді розмір допомоги на старт бізнесу становитиме до 200 тис. грн.
В Україні з’явиться банкнота номіналом 2 000 грн
4 вересня 2026 року Національний банк вводить в готівковий обіг нову банкноту номіналом 2 000 грн. Вона стане найбільшим номіналом української гривні.
На лицьовому боці розмістять портрет Василя Стуса, а на зворотному — будівлю філологічного факультету Донецького національного університету, де навчався поет.
Нова банкнота матиме синій колір і розмір 75 × 166 мм, тому її буде легко відрізнити від інших номіналів. На ній також розмістять рядок із вірша Стуса та напис, виконаний шрифтом за мотивами графіки Георгія Нарбута.
Окрему увагу НБУ приділив захисту банкноти. Вона матиме понад 20 захисних елементів, зокрема оновлену “віконну” захисну стрічку в синьо-жовтих кольорах та оптично-змінний елемент SPARK. Під час нахилу банкноти колір окремих елементів змінюватиметься.
У НБУ зазначають, що нова банкнота матиме унікальну захисну стрічку. Під час зміни кута нахилу на ній можна буде побачити ефект руху, а зображення тризуба змінюватиметься на знак гривні.
Дата введення банкноти також пов’язана з біографією Василя Стуса. 4 вересня 1965 року він разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою виступив проти репресій української інтелігенції під час прем’єри фільму Тіні забутих предків у Києві. А 4 вересня 1985 року поет помер у радянському таборі.
Які ризики створить поява банкноти номіналом 2 000 грн та як це вплине на готівковий обіг і ціни, Факти ICTV дізнавалися у банкірів. Детальніше про прогноз щодо введення нової банкноти читайте тут.
Україна переходить на новий стандарт електронного підпису
Серед змін в Україні з 1 вересня — запровадження національного криптографічного алгоритму Купина як основного стандарту для кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Кабінет Міністрів ухвалив рішення, яким його закріпили замість застарілих стандартів ГОСТ. Про це повідомили у Мінцифри.
Алгоритм Купина — українська розробка у сфері криптографії. Його використання посилить захист електронних підписів від сучасних кіберзагроз та забезпечить технологічну незалежність цифрових продуктів держави.
Для користувачів перехід не потребуватиме термінових дій. Раніше видані КЕП залишатимуться чинними до завершення строку дії їхніх сертифікатів. Документи, договори та звіти, підписані за старими алгоритмами ГОСТ, також зберігатимуть юридичну силу.
Цифрові сервіси продовжать розпізнавати старі підписи під час перевірки документів. Водночас нові операції проводитимуть уже за стандартом Купина. Із 1 вересня всі нові сертифікати КЕП видаватимуть виключно за новим алгоритмом.
Бізнесу та розробникам програмного забезпечення радять завчасно перевірити, чи підтримують їхні системи стандарт Купина. Це дозволить провести необхідні налаштування до початку переходу та уникнути збоїв у роботі електронних сервісів.
Фантоми повернуться на дороги та фіксуватимуть перевищення швидкості
Спеціальні патрульні автомобілі Фантом повернуться на українські дороги. Вони фіксують перевищення швидкості під час руху та зовні не відрізняються від звичайних патрульних машин.
Такі автомобілі вже працювали в Україні перед початком повномасштабної війни. За місяць роботи поліцейські притягнули до відповідальності понад 26 тис. водіїв, які перевищили швидкість.
МВС також збільшує кількість камер автоматичної фіксації. Посилення контролю за швидкістю є частиною заходів для зменшення аварійності на дорогах.
У МВС також напрацьовують пропозиції щодо посилення відповідальності за систематичні порушення ПДР, безпеки пасажирських перевезень та врегулювання питання керування легким електротранспортом.
За перші тижні серпня в Україні зафіксували понад 1 300 ДТП із постраждалими. МВС зазначає, що підвищення безпеки дорожнього руху передбачає не лише посилення відповідальності, а й комплекс заходів для покращення культури поведінки водіїв.