Олексій Гетьман, військовий експерт, ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ
Володимир Фесенко, політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»
Обмін полоненими, найбільша атака на Україну та вікно можливостей: головні події тижня
Наразі триває підготовка до наступного раунду переговорів між Україною та Росією і, оскільки тепер на порядку денному не просто припинення вогню, а завершення війни, то є ризики, що переговорний процес може затягнутися, про що Фактам ICTV і розповів політолог Володимир Фесенко.
Також він проаналізував мирні зусилля у контексті обміну у форматі 1000 на 1000 та телефонних розмов між президентом США Дональдом Трампом із главою нашої держави Володимиром Зеленським і кремлівським диктатором Володимиром Путіним.
Крім того, попри те, що, за великим рахунком, як казав головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, від початку цього року лінія фронту стабілізована і просування більш-менш суттєвого з боку РФ немає, спостерігається активізація російських військ по всій лінії фронту. Це є ознакою наступу, який країна-агресор анонсувала ще торік восени.
Яка наразі ситуація на основних напрямках – Фактам ICTV розповів військовий експерт Олексій Гетьман.
Про фронт і головні події тижня на міжнародній арені у контексті війни – читайте у матеріалі далі.
- Ситуація на Херсонщині та на Запоріжжі
- Покровський напрямок: що там відбувається
- Обстановка на Дніпропетровщині
- Ситуація на Курщині
- Харківщина та наступ РФ
- Подальші кроки в мирному процесі
- Обмін полоненими та обстріл Києва
Ситуація на Херсонщині та на Запоріжжі
На Херсонському й Запорізькому напрямках, які можна узагальнити як південний, перебуває російське угруповання Днепр. Там ситуація складна, але її повністю контролюють наші підрозділи. Як зауважив командир 30 корпусу морської піхоти ВМС Збройних сил України генерал-майор Дмитро Делятицький, ворог продовжує спроби закріпитися в острівній зоні Дніпра й вибити наших захисників із позицій на лівому березі, та не має успіху.
Якщо говорити про характер бойових дій на Херсонщині, то там немає інтенсивних боєзіткнень піхоти, натомість ворог масово застосовує ударні БпЛА різних типів. У середньому протягом тижня фіксується близько 1 700-1 800 застосувань таких безпілотників, а залежно від погодних умов ця цифра може змінюватися.
– Майже 30% застосувань припадає саме на Херсонську територіальну громаду, і стаждають від цього переважно цивільні, що проживають в обласному центрі та його передмісті, – зауважив Делятицький.
Тобто, на Херсонщині ворог активно застосовує FPV-дрони і КАБи, робить ставки на малі групи для рейдів на острови. Також простежується помітне зростання обстрілів житлових кварталів Херсона, Берислава й Антонівки.
До того ж, цього тижня речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин повідомляв, що російські війська ведуть активні бойові дії, намагаючись витіснити Сили оборони України з району Антонівських мостів і встановити контроль над ключовими островами в дельті Дніпра – Забич, Нестрига та Козулиський у південній частині острівної зони.
– Противник хоче створити плацдарм для висадки на правий берег Дніпра, однак усі спроби наразі безуспішні, – заявив Волошин.
Речник наголосив, що окупанти й надалі активно діятимуть у цьому районі, оскільки зібрали достатньо сил, щоб підтримувати щоденну інтенсивність бойових дій.
Як зауважив військовий експерт Олексій Гетьман, така активізація противника обумовлена погодними умовами, зокрема потеплінням.
– Окупанти намагаються захопити острови, зробити там невеличкі бази, такі собі схрони, де можна зберігати переважно набої до зброї, їжу, воду. Це робиться для того, щоб потім форсувати, наприклад, річку, щоби була змога швидше переміщуватися, здійснювати маневри, – додав він.
Але такі спроби не означають, що щось суттєво змінилося – наприклад, що ми опинилися у більшій, ніж були півроку чи рік тому небезпеці, оскільки сили й засоби росіян відтоді залишилися на тому ж самому рівні.
– Вони здатні мобілізувати приблизно таку саму кількість людей, яку ми щомісяця знищуємо. Так само і з технікою. Вони не можуть стільки постачати техніки, скільки ми виводимо з ладу. Тому, резюмуючи, якщо не збільшилася кількість живої сили та техніки, то завдяки чому вони можуть досягнути якихось суттєвих успіхів, тож їх у них немає – пояснює військовий експерт.
Покровський напрямок: що там відбувається
Покровський напрямок залишається найактивнішим відносно бойових дій – від третини до половини бойових дій тривають безпосередньо саме там. Цього тижня, як зауважує Олексій Гетьман та свідчать дані DeepState, окупанти просунулися на дорозі Покровськ – Костянтинівка.
– Проте варто зауважити, що це результат за майже за пів року бойових дій, тож це точно не можна вважати успіхом, – наголошує експерт.
Тому наразі жодних суттєвих проривів навіть на найгарячішому напрямку РФ не має, а лінія фронту більш-менш стабілізована.
Обстановка на Дніпропетровщині
Російські військові намагаються зайти в Дніпропетровську область на декілька десятків, може сотні метрів. За словами військового експерта, ці місця – це чисте поле, там вириті траншеї, а наші військові – кожні пів метра.
– Зауважу, що ця ділянка фронту не є пріоритетною для російського наступу, тому немає жодного сенсу розміщувати там десятки чи сотні наших військових. І цілком ймовірно, що окупанти можуть групою 5-10 людей прийти на адміністративну територію Дніпропетровської області, зайти на декілька десятків чи сотнів метрів. Ми це побачимо, у нас там розвідка дронами, та знищимо, – говорить Олексій Гетьман.
Однак тут постає інша загроза – Кремль прагне використати меседжі про захід на територію Дніпропетровщини у своїх пропагандистських цілях, мовляв, їхні війська вже і на території цього регіону. Проте варто зауважити, що межу між Дніпропетровською і Донецькою областями можна побачити лише на мапі.
– Спробуйте у полі десь, побачите, де ці межі пролягають. Тому військові не орієнтуються на політичні мапи, хіба, що коли йдеться про державні кордони. Військові орієнтуються на рельєфі місцевості й максимально використовують його для того, щоб або проводити наступальні дії, або здійснювати дії в обороні, – говорить Олексій Гетьман.
Тобто, варто враховувати, що інформація про загрозу для Дніпропетровської області ніщо інше, як російське ІПСО, яке запускає Кремль. І важливо не підхоплювати та не розкручувати подібні наративи РФ, оскільки вони є інформаційним складником гібридної війни ворога проти України.
Ситуація на Курщині
Цього тижня російські пропагандисти повідомили, що на території Курської області завершилися бойові дії. Цю інформацію спростували у Генеральному штабі України, зауваживши, що “операція підрозділів Сил оборони України на визначених напрямках у прикордонних районах Курщини триває”.
Там зазначили, що наші захисники утримують займані позиції, виконують поставлені завдання та завдають ефективного ураження противнику, попри складні умови.
Як зауважив Олексій Гетьман, біля Тьоткіного на Курщині перебуває частина наших військ і тривають бойові дії.
– Наші бійці ведуть там бойові дії, щоби примусити ворога тримати на цьому напрямку відносно велику кількість своїх військ. Це військова складова цієї операції. Тобто, якщо не вдається зупинити війну, то принаймні треба перенести її на територію РФ, – додав військовий експерт.
А політичним складником щодо важливості перебування наших військових на Курщині є сильна позиція на переговорах про 30-денне перемир’я.
– Бо якщо росіяни кажуть, давайте зафіксуємося там, де ми є, то що, нам зафіксуватися на Бєлгородщині й на Курщині? – говорить експерт.
Харківщина та наступ РФ
Є всі ознаки того, що РФ готує наступальні дії у бік Харкова, іншої інформації наразі немає, каже Олексій Гетьман. Загалом наступальні дії на Харківському напрямку, як і на інших, вже тривають.
– Тільки вони не афішують наступ, не декларують його, а продовжують політику залякування, що типу от-от він почнеться. Хоча він фактично вже іде без офіційної заяви Росії щодо цього. І уникає ворог таких заяв через одразу постале питання: “Де успіхи наступу?” – говорить військовий експерт.
Надалі можна очікувати, що по всій лінії фронту активність бойових дій посилиться, однак постійно підтримувати високу інтенсивність на великих відрізках фронту в РФ ресурсу немає.
А коли Росія посилює військові дії, Україні потрібно ставити питання щодо відновлення постачань американської зброї, зауважує політолог Володимир Фесенко.
– Це не лише важливо у контексті посилення української обороноздатності, а й є сигналом росіянам, що в них не буде односторонньої переваги, що вони не зможуть виграти цю війну, – говорить політолог.
А найважливіше, що саме США та Європа не дозволять Росії перемогти.
Подальші кроки у мирному процесі
Після зустрічі у Стамбулі 16 травня, яка стала першими переговорами віч-на-віч між Росією та Україною після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, йде активна підготовка наступного раунду перемовин.
І однією з головних подій тижня у межах мирного процесу виявилися розмови голови США Дональда Трампа і президента України Володимира Зеленського, а також очільника Штатів із кремлівським диктатором Володимиром Путіним. І те, що спочатку відбулася розмова з главою нашої держави, а потім вже з Путіним, і після цього Трамп знову набрав Зеленського, також є важливим моментом. Це означає, що Штати тримають Україну в курсі переговорного процесу.
– Як писали деякі ЗМІ, під час першої розмови Трампа з Зеленським голова Штатів спитав нашого президента, які питання треба поставити Путіну, про що треба домовлятися з кремлівським диктатором. І у будь-якому разі добре, що американці цим цікавляться. Було б набагато гірше, якби США ігнорували Україну у контексті своїх переговорів з Путіним, – додає політолог.
Загалом розмови між головами держави, за словами Володимира Фесенка, підтвердили, що будуть прямі переговори між Україною і Росією.
– Ну, схоже, що йдеться про перезавантаження переговорів, тому що ці перемовини, які були в Стамбулі, зайшли у глухий кут. Власне, саме тому й знадобилася розмова Трампа і Путіна, щоби вплинути на переговорний процес.
Вікно можливостей для переговорів навіть стало більшим, проте імовірність завершення війни, скоріше, віддаляється. Добре, що США розуміють, що ми маємо бути у переговорному процесі, не забувають про нас, я б навіть сказав, змушені не забувати, оскільки ми на цьому наполягаємо, – додає політолог.
І щоб не зупинятися у переговорному процесі, наголосив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак, потрібні два наступні кроки – обмін полоненими у форматі 1000 на 1000 та визначення місця для наступної зустрічі з представниками РФ.
Щодо другого кроку, то поки досі не зрозуміло, де мають відбутися наступні переговори, коли саме, яким буде їхній рівень і формат.
Наразі, як зауважив президент України Володимир Зеленський, Україна готує військову основу дипломатії до наступної технічної зустрічі з російською стороною. Докладено зусиль, щоб майбутні переговори відбулися якнайшвидше.
Однак, наголошує політолог, якщо раніше йшлося лише про припинення вогню, то зараз – про закінчення війни. І це вказує на те, що, війна не припиняється, а буде тривати, як мінімум ще певний час.
– Зрозуміло, що саме у межах визначення умов завершення війни між Україною і Росією є принципові суперечності. І деякі з них просто непримиренні, як-от питання щодо статусу окупованих територій. А це у свою чергу веде до затягування переговорного процесу, що і є стратегією Росії, – зауважує політолог.
Отже, на думку політолога, є ризик, що ці переговори можуть тривати місяцями і навіть роками.
Обмін полоненими та обстріл Києва
Щодо першого кроку, який озвучив Єрмак у контексті руху до закінчення війни, то наразі між Україною та Росією завершився обмін полоненими. Він тривав протягом декількох днів та проходив у три етапи.
Так, 23 травня в межах першого етапу обміну полоненими 1000 на 1000 додому повернулися 390 українців – 270 військових і 120 цивільних громадян. 24 травня, вдалося звільнити 307 захисників, а 25 травня – ще 303 полонених.
Як зазначив командир 1 корпусу Азов Національної гвардії України полковник Денис Прокопенко (Редіс), серед тих, кого повернули з полону, немає жодного бійця Азову. У свою чергу письменник і колишній бранець Ізоляції Станіслав Асєєв зауважив, що серед звільнених з полону немає цивільних, які там вже 8 років.
Заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов пояснив, чому серед звільнених з полону не було азовців, зауваживши, що обмін відбувався на основі “взаємних списків”, і саме російська сторона визначала, кого готова передати Україні, і так само українська сторона формувала свій список.
– Ми не знаємо точно, з якого боку надійшла ініціатива щодо обміну, однак те, що це найбільший обмін – факт, і може вказувати, що саме Штати цьому посприяли. Потрібен був позитивний знак зрушення мирного процесу.
І те, що Трамп 23 травня написав першим про обмін, теж невипадково. Це свідчить про те, що, хоча американці й дещо відходять від переговорного процесу, та вони його контролюють. Вони підштовхують перемовини, – говорить Фесенко.
Цей обмін, і те, що про нього говорив Дональд Трамп, демонструє те, що переговорний процес іде у правильному напрямку. І як заявив президент США, це може бути ознакою того, що далі очікує щось велике. Цим самим він натякнув на завершення війни.
– Але це Трамп, він завжди перебільшує, видає бажане за дійсне, проте це свідчення того, США, попри свої погрози вийти з переговорного процесу, залишаються тією стороною, яка визначає рух перемовин, – додає Фесенко.
Варто зауважити, що на тлі обміну полоненими Росія здійнила дві масовані атаки на Україну у ніч на 24 травня та 25 травня, використовуючи балістичні ракети і дрони.
Основною ціллю 24 травня став Київ, а вже наступного дня під обстрілом опинилися знову столиця і область, Житомирська, Хмельницька, Миколаївська, Тернопільська, Чернігівська, Сумська області, а також інші регіони.
Як пише Sky News, головною метою атаки 24 травня, ймовірно, було виснаження української ППО перед ракетними ударами.
– Дрони мали змусити українських захисників витратити значну частину боєприпасів, щоб зробити “вікна” в обороні для подальших ударів балістичними ракетами, – зазначив військовий аналітик Майкл Кларк.
Тобто, наразі виходить така собі парадоксальна ситуація – триває найбільший обмін між Україною та РФ і водночас країна-агресор масово атакує Україну, розмов про перемовини стало більше, сторони вийшли на прямі переговори, що дійсно є якісно новим рівнем, а на лінії фронту – російський наступ. Тож перспектива закінчення війни наразі здається досить далекою.
І США, хоч і залишаються рушійною силою перемовин, дистанцюються від мирних процесів, про що свідчать заяви Трампа, що він не хоче тиснути на Путіна, зокрема не збирається запроваджувати санкції проти РФ.
А якщо цього не буде, то перспектива завершення війни слабшає. І тут Україна робить розумно та стратегічно – працює з євпропейською стороною, надаючи свої пропозиції щодо тиску на РФ. І це важливий процес у закінченні війни.
Ключовим моментом є й те, що Україна наразі формує спільну переговорну позицію з європейцями. А це означає, що ми не наодинці з агресором, у нас є підтримка.
