Зустріч Зеленського і Трампа щодо Tomahawk, нові удари по НПЗ та ситуація на фронті: головні події тижня

Наприкінці тижня президент Володимир Зеленський разом із командою поїхав до Вашингтона, щоб обговорити з президентом США Дональдом Трампом посилення оборони України, зокрема можливість надання ракет Tomahawk.

На фронті наші підрозділи продовжують вибивати російські ДРГ із Куп’янська та Покровська, а також стримувати ворога на Лиманському, Сіверському, Покровському й Куп’янському напрямках.

Сили безпілотних систем у взаємодії з іншими підрозділами Сил оборони планують і завдають ударів по російських критичних підприємствах, залучених до забезпечення потреб армії РФ. Гучно цього тижня було й в окупованому Криму – там палав Феодосійський нафтовий термінал.

Факти ICTV розповідають, як змінилася лінія фронту за тиждень та чи очікувати Україні далекобійні ракети Томагавк.

• Події в Україні
• Ситуація на фронті
• Томагавки для України
• Засідання Рамштайну 15 жовтня
• Вибухи в Криму та Росії
• Припинення вогню в секторі Гази

Події в Україні

14 жовтня президент Володимир Зеленський підписав указ про припинення українського громадянства мера Одеси Геннадія Труханова. За даними СБУ, 15 грудня 2015 року Труханов отримав закордонний російський паспорт. Термін дії документа становить 10 років, тож наразі паспорт залишається чинним.

У зв’язку з припиненням громадянства Геннадій Труханов не може залишатися на посаді мера Одеси. Обов’язки міського голови наразі виконує секретар Одеської міської ради Ігор Коваль.

15 жовтня Володимир Зеленський призначив голову Дніпропетровської ОВА Сергія Лисака керівником Одеської міської військової адміністрації.

16 жовтня президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення Ольги Решетилової військовим омбудсменом. Це перший такий випадок в історії України. Наразі триває активна робота зі створення Офісу військового омбудсмена, указ про який президент підписав ще 19 вересня 2025 року.

Того ж дня Росія ушосте за цей місяць атакувала газову інфраструктуру України. Є влучання та пошкодження підприємств, частину об’єктів тимчасово вивели з експлуатації. Є постраждалі й серед працівників газової галузі.

Ситуація на фронті

14 жовтня підрозділ Фахівці 82 ОДШБр у взаємодії з підрозділами Угруповання ДШВ, НГУ Азов та Силами безпілотних систем відбили масований ворожий штурм на Донеччині. Окупанти на 17 бронемашинах, танку і з великою кількістю особового складу намагались прорватися на Добропільському напрямку.

Наші воїни у результаті бою знищили танк, 12 бойових броньованих машин і близько сотні окупантів. Противник успіху не мав.

15 жовтня аналітики Deep State повідомили, що Сили оборони України відкинули ворога поблизу Нового Шахового та Кучерового Яру Донецької області.

16 жовтня Росія вдарила балістикою по навчальному підрозділу Сухопутних військ ЗСУ, розташованому в тиловій та відносно спокійній частині України. Зазначається, що є загиблі та поранені. За даним фактом Військова служба правопорядку проводить службове розслідування.

16 жовтня Генштаб ЗСУ повідомив, що на Покровському напрямку від початку операції з 21 серпня Сили оборони звільнили 182,8 кв. км території. Крім того, ліквідовано щонайменше 13 945 російських військових, зокрема 8 402 – це безповоротні втрати.

За даними Генштабу, лише у вересні втрати армії РФ склали майже 29 тис. військовослужбовців, знищено та пошкоджено 70 танків, 65 бойових бронемашин, понад 1050 артсистем, 6 РСЗВ та іншу техніку. А з початку у полон взято 2060 військовослужбовців РФ.

Активно наші оборонці витискають ворога з території Сумської області.

За даними Deep State, окупанти мають просування у Покровську Донецької області, поблизу Новоіванівки на Запоріжжі та Торського на Донеччині.

Речник Угруповання об’єднаних Віктор Трегубов у коментарі Фактам ICTV зазначив, що в зоні відповідальності сил – Південно-Слобожанський, Куп’янський та Лиманський напрямки – росіяни найбільше атакують наступні населені пункти: Вовчанськ, Вовчанські Хутори, Обухівку, Колодязне, Куп’янськ та прилеглі до нього населені пункти, а ще села Греківка та Колодязі.

У Куп’янську Сили оборони постійно знищують російські диверсійні групи, що проникають у місто з північного боку.

– Попри заяви російських медійників та окремих українських діячів, станом на зараз місто ефективно утримується Збройними силами України, хоча логістика до нього непроста. Втім, для ворогів вона ще більше непроста – такі особливості прифронтових міст за умови війни дронів, – наголосив Віктор Трегубов.

18 жовтня 7-й корпус швидкого реагування ДШВ України повідомив, попри те, що армія ворога мають кількісну перевагу в живій силі на південь від Покровська, проте не має повного контролю над цим районом, оскільки Сили оборони продовжують контратаки. Крім того, ЗСУ успішно виявляють та знищують російські диверсійно-розвідувальні підрозділи, які намагаються проникнути до Покровська.

Томагавки для України

16 жовтня відбулася телефонна розмова президента США Дональда Трампа з кремлівським диктатором Путіним. За словами Трампа, вони обговорювали шляхи досягнення миру, а також можливу торгівлю між РФ та США після завершення війни.

Згодом Трамп у соцмережі написав, що запитав Путіна, чи хоче той, щоб Америка надала Україні ракети Tomahawk. Путін нібито відповів, що ці ракети “погоди не зроблять” на фронті.

Після тривалої розмови Трамп і Путін домовилися про зустріч у Будапешті.

17 жовтня у Білому домі відбулася зустріч президентів Дональда Трампа та Володимира Зеленського. Український лідер наголосив на потребі України у захисті від російських атак і запропонував Трампу обміняти українські ударні дрони на далекобійні Tomahawk.

Президент США відповів, що американська армія також потребує цих ракет. Після переговорів Зеленський заявив, що Трамп не сказав “ні” щодо постачання Tomahawk Україні, але й “так” теж не пролунало.

На думку політолога, доцента КНУ імені Тараса Шевченка Ігоря Рейтеровича, Дональд Трамп від самого початку не планував передавати Україні ракети Tomahawk.

– Для нього це радше інформаційно-психологічний тиск на Росію, щоб змусити її до переговорів. Нині Дональд Трамп зосередився на дипломатичному розв’язанні ситуації. У його розумінні постачання Україні зброї, яка належить американській армії, є недоречним, – пояснює політолог.

Для передачі Україні Tomahawk має бути ухвалене політичне рішення, але найближчим часом цього не станеться, вважає експерт.

Він нагадує, що спочатку Путін і його оточення заявляли, що отримання Україною цих американських ракет призведе до ескалації війни. А під час розмови з Трампом російський диктатор уже сказав, що на фронт це “аж ніяк не вплине”.

На думку Ігоря Рейтеровича, саме психологічна складова розмов про Tomahawk вплинула на Путіна – очевидно, що ця тема його дратує. Але визнавати це він не може, тому й говорить, що ракети нічого не змінять.

Якщо Дональд Трамп усе ж наважиться передати Україні ракети, цілком імовірно, що й Німеччина погодиться надати свої бетонобійні Taurus.

– Це як історія з американськими танками Abrams і німецькими Leopard. Американці оголосили про передачу Абрамсів Україні, і вже після цього німці передали Леопарди. Але оскільки Tomahawk не передали, тиснути на канцлера Фрідріха Мерца нині фактично нічим, – зазначає експерт.

У разі отримання Україною далекобійних Tomahawk наші Сили оборони лише посилили б удари по економічній інфраструктурі РФ.

– Ми й зараз завдаємо таких ударів, і це, по-перше, абсолютно легально з погляду правил ведення війни. Це відповідає статуту Організації Об’єднаних Націй, який передбачає право на самооборону.

По-друге, Україна вже досить ефективно вражає військові цілі й стратегічні об’єкти. Tomahawk просто розширили б діапазон таких ударів, – каже політолог.

За його словами, радикально ці ракети ситуацію не змінили б, адже їх потрібно дуже багато, але росіянам вони завдали б чимало клопоту.

Ігор Рейтерович вважає, що Україна стала заручницею гри, у якій США використовують Tomahawk як інструмент тиску, але реально не передають їх.

– У частини українців ці ракети породили великі сподівання, тож тепер буде велике розчарування. Від початку було очевидно, що історія реалізується, але не в тому масштабі, на який ми розраховували, – пояснює експерт.

Щодо майбутньої зустрічі Трампа та Путіна в Будапешті, політолог бачить два основні сценарії.

Перший – вони знову ні про що не домовляться, і тоді Трампу доведеться діяти значно жорсткіше стосовно Росії, інакше він виглядатиме слабким.

Другий – Трамп і Путін домовляться про певне припинення вогню по лінії розмежування.

– Можливий і третій сценарій – з історіями про “обмін територіями”. Але, чесно кажучи, я не дуже розумію, як це можна реалізувати. У Трампа немає жодних повноважень вийти й сказати: Я домовився з Путіним, Україна має залишити Донецьку область. Він цього не зробить, – переконаний політолог.

На думку Ігоря Рейтеровича, під час зустрічі з Трампом кремлівський диктатор навряд чи скаже щось конкретне

Засідання Рамштайну 15 жовтня

За підсумками засідання Україна отримає пакети військової допомоги від Швеції ($8 млрд у 2026–2027 роках), Чехії (новий пакет на $72 млн), Канади ($20 млн на зимове спорядження та компоненти до ракет), Португалії ($12 млн у британський фонд закупівлі озброєння для України) та Фінляндії (готує 13-й пакет допомоги).

Також низка країн закупить зброю для ЗСУ в українських виробників на $715 млн:

• Норвегія – $600 млн на БпЛА, системи РЕБ та вибухівку;
• Нідерланди – $106 млн на ударні та розвідувальні дрони;
• Канада – $8 млн на дрони-перехоплювачі;
• Ісландія виділить $4 млн у межах Данської моделі.

Також будуть і нові внески в ініціативу PURL (забезпечення України критично важливим озброєнням) на загальну суму щонайменше $422 млн.

Вибухи в Криму та Росії

Пізно ввечері 12 жовтня під ударом опинився Феодосійський нафтовий термінал, який є ланкою у постачанні пального для ворожої армії. Після влучання там спалахнула масштабна пожежа. В результаті успішної роботи Сил оборони пошкоджено 16 резервуарів із пальним, що вціліли після попередньої атаки.

У ніч на 14 жовтня підрозділи Сил оборони вдарили по радіолокаційній станції П-18 у Красній Поляні (Крим), пункту управління безпілотниками в Олешках (на окупованій території Херсонщини) та складу боєприпасів поблизу Макіївки (ТОТ Донецької області).

16 жовтня українські військові знову атакували Саратовський нафтопереробний завод, попередні удари були 16 та 20 вересня. Саратовський НПЗ постачає пальне для окупаційної армії РФ.

Вночі 17 жовтня підрозділи Сил оборони атакували нафтобазу в селищі Гвардійське, що в окупованому Криму. Після влучання в резервуар сталася масштабна пожежа.

Також Сили оборони успішно атакували ФДКУ комбінат Гвардійський у селі Кар’єрне Сакського району та склад пально-мастильних матеріалів у Джанкої, а також радіолокаційну станцію Небо-У в Євпаторії.

Відомо, що під час тієї нічної атаки російська протиповітряна оборона збила над Кримом власний винищувач  Су-30СМ.

У ніч на 19 жовтня Сили оборони атакували Новокуйбишевський нафтопереробний завод у Самарській області. На території зафіксовано пожежу. Щорічний об’єм первинного перероблення НПЗ складає 4,9 млн тонн. Ступінь завданих збитків уточнюється.

Також 19 жовтня уражено Оренбурзький газопереробний завод. Там також фіксується масштабна пожежа. За попередньою інформацією уражено одну з установок перероблення та очищення газу.

19 жовтня атаковано базу пально-мастильних матеріалів у тимчасово окупованому Бердянську. Є інформація про пожежу на об’єкті.

Припинення вогню в секторі Гази

10 жовтня Ізраїль оголосив про початок режиму припинення вогню у секторі Гази. Тоді підрозділи ЦАХАЛу почали передислокацію на нові позиції, згідно з угодою про припинення вогню і повернення заручників.

13 жовтня бойовики ХАМАСу звільнили усіх 20 ізраїльських заручників. Того ж дня президент США Дональд Трамп під час свого візиту до ізраїльського Кнесету заявив, що війна в Газі офіційно закінчилася. Водночас прем’єр Біньямін Нетаньягу заявив, що військова кампанія в Газі не закінчена. Крім того, є низка пунктів із мирного плану, які потребують узгодження.

13 жовтня Єгипет, Катар, Туреччина та Сполучені Штати підписали спільну декларацію, яка закріпила угоду між Ізраїлем і ХАМАСом про припинення вогню в Газі.

19 жовтня Ізраїль завдав авіаударів по Рафі на півдні Гази та місту Джабалія на півночі території. За даними видання The Times of Israel, бойовики ХАМАСа в секторі Газа напали на ізраїльські сили в Рафі, що і стало приводом для авіаударів.

Армія оборони Ізраїля заявила, що ХАМАС здійснив кілька атак на ізраїльські сили за межами буферної зони, зокрема були обстріли з гранатометів та снайперський вогонь, назвавши це грубим порушенням перемир’я.

ХАМАС не дав жодних коментарів з цього приводу.