Валерій Романенко, авіаексперт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації імені О. К. Антонова
Ознака вразливості: що показали атаки на Московський НПЗ та чи схилить це РФ до переговорів
Сили оборони України здійснили повторну атаку на Московський нафтопереробний завод. На об’єкті, розташованому всього за 15 км від Кремля, спалахнула потужна пожежа.
Факти ICTV розбиралися разом з авіаекспертом Валерієм Романенком, як Україні вдалося обійти московську ППО та чи може Кремль бути більш схильним до переговорів, якщо удари по енергетичній і логістичній інфраструктурі стануть більш дороговартісними для РФ.
Атака на Московський НПЗ: які наслідки
Попередній аналіз геолокації свідчить, що внаслідок атаки на Московський НПЗ 18 червня зафіксовано щонайменше п’ять точок горіння. Зокрема, вогонь охопив резервуарний парк, установки комбінованої та вторинної нафтопереробки.
Цей завод – найбільший у Москві та безпосередньо працює на російську армію, переробляючи понад 12 млн тонн нафти щорічно. Московський НПЗ розташований у Капотні. Його роль є дуже важливою:
- забезпечує понад 38% усього паливного ринку Москви та області;
- постачає понад 50% дизельного пального та ключові обсяги бензину;
- повністю закриває потреби в авіапальному для чотирьох аеропортів: Домодєдово, Внуково, Шереметьєво та Жуковський.
Після влучання Сил оборони України мережа вибухнула мемами з кришкою резервуара НПЗ у Москві.
Внаслідок атаки на нафтопереробний завод у Москві випав “нафтовий дощ”. Місцеві жителі масово скаржилися на темні опади, які забруднили все навколо – автомобілі, будівлі та дороги.
Через атаку дронів у Москві скасували та затримали понад 500 авіарейсів. Найбільше обмежень відбулося у Шереметьєво, хоча затримки спостерігалися також у Внуково, Домодєдово та Жуковському.
Президент України Володимир Зеленський назвав удари по Москві справедливою відповіддю на атаки РФ. За його словами, Україна ніколи не хотіла повномасштабної війни.
– Але якщо палатиме Україна, то палатиме і ваша Москва. Час закінчити агресію та цю війну, – стверджує Зеленський.
Варто зазначити, що це вже не перший удар по Московському НПЗ за останні дні. Сили оборони України атакували завод 16 червня. Внаслідок попередньої атаки пошкоджено установку первинної переробки нафти ЕЛОУ АВТ-6, що призвело до масштабної пожежі.
Чому ППО у Москві не вдалося відбити удар
Повторний удар України по Московському НПЗ всього за дві доби порушує питання про те, що є більшим ударом для Кремля – втрата потужностей чи безпорадність ППО, яка не захистила об’єкт навіть після першої атаки 16 червня. Але насправді тут працюють обидва фактори, заявив Фактам ICTV провідний науковий співробітник Державного музею авіації імені О. К. Антонова, авіаексперт Валерій Романенко.
– По-перше, ураження НПЗ, особливо якщо ти попадаєш по резервуарах або з сирою нафтою, або з світлими продуктами обробки цієї нафти, то виникає спочатку яскраве полум’я, а потім величезна хмара диму. І йде дуже далеко. Вона справляє серйозний психологічний ефект на населення – жителів населеного пункту, де це сталося. У цьому випадку можна побачити перший момент, – заявив він.
З іншого боку, цей удар є частиною глобальної стратегії України із системного знищення російської нафтової галузі. Під ударом залишається вся інфраструктура: від заводів і трубопроводів до портових терміналів та нафтовидобувних вишок у Каспійському регіоні.
За словами авіаексперта, українським дронам вдалося дістатися до Московського НПЗ завдяки старанному прокладанню маршруту, щоб максимально обійти позиції зенітно-ракетних комплексів Росії, наскільки це можливо.
– І так, щоб дорогою до цілі довелося долати позиції не трьох-чотирьох комплексів Панцирів, а одного-двох максимально, – стверджує Романенко.
Вплив повторного ураження Московського НПЗ на паливний ринок Росії залежить від конкретних пошкоджених секторів. Найбільші наслідки спостерігатимуться від удару по установці первинної переробки нафти, заявив авіаексперт.
– Там є спеціальні установки ЕЛОУ, які готують нафту для подальшої тонкої обробки. Вони видаляють з неї зайві домішки, сіль та воду. І лише після цього оброблена нафта подається на ректифікаційні колони, які її розділяють на авіаційний газ, бензин, дизельне паливо. Потім триває вже третій рівень обробки, який доводять до європейських стандартів, Євро-5, – уточнив він.
За словами Романенка, якщо уразили установку первинної обробки, то просто зупиняється все підприємство. Він додав, що якщо уражено лише резервуари і якусь з ректифікаційних колон, то загалом НПЗ працюватиме, але з меншою потужністю.
Авіаексперт вважає, що у Росії можуть змінити тактику захисту інфраструктури. Ймовірно, вони зроблять ставку на спорудження локальних кулеметних веж навколо заводів, проте навряд чи такі удари змусять РФ перекидати більше ППО від фронту та прикордонних регіонів до Москви.
– Ні, росіяни вирішили створювати башти ППО для ближнього захисту. Ймовірно, вони підуть таким шляхом. Тобто, не будуть ні додавати, ні віднімати. Вони розробили кулеметні башти, але на це НПЗ ще не встигли встановити. І цими кулеметними баштами спробують локально посилити оборону НПЗ. Можливо, якщо ми вдало обрали маршрут, то будуть деякі переформатування або зміна позицій комплексів, які перебувають в тому районі, – припустив він.
За яких умов удари можуть схилити РФ до переговорів
Коментуючи питання про те, чи здатні систематичні та фінансово відчутні удари по енергетиці та логістиці змусити Кремль сісти за стіл переговорів, авіаексперт Валерій Романенко наголосив, що ці атаки вже є регулярними та завдають Росії колосальних збитків.
На його думку, головне завдання зараз – не зменшувати цей темп. Наприклад, Московський НПЗ раніше рідко опинявся під атакою через щільну ППО, але тепер Сили оборони знайшли спосіб дістатися і до нього.
Проте зараз Сили оборони України мають вдарити по останньому великому НПЗ, який вдасться дістати, якщо з’явиться більше ракет Фламінго. За словами Романенка, йдеться про Омський НПЗ, який розташований якраз на межі дальності ракет Фламінго.
– Це найпотужніший російський НПЗ. Якщо ми дійсно виведемо з ладу російську нафтопереробку та продовжуватимемо удари по військових підприємствах, тоді дійсно росіяни не матимуть можливостей застосовувати бойову техніку та авіаційний транспорт, а також вони різко зменшать автомобільний транспорт. Це відчують всі, – сказав він.
За словами Романенка, російський диктатор Володимир Путін дуже боїться негативних настроїв російського суспільства.
– Якщо вони раніше були орієнтовані телевізором на те, що російська армія найпотужніша та ось-ось переможе, то тепер стрілка починає вказувати на те, що війська РФ вразливі, а втрати величезні, – звернув увагу він.
Війна приходить на територію багатьох російських міст у конкретних втіленнях. Тобто удари по підприємствах у містах, удари по НПЗ та відсутність палива – це вже реальні показники, що країна перебуває у війні не по телевізору, а насправді. Це має сформулювати настрої в суспільстві, вважає Романенко.
Чи може РФ відповісти новим масованим обстрілом України
Удари російських військ по мирних містах України відбуваються незалежно від атак Сил оборони, хоча армія РФ може зняти трохи ракет із власних запасів на складах, припустив авіаексперт.
– Уже по балістиці перевищили місячний ракет. Вони випускають 60 ракет. А в цьому місяці вони вже, на одну секундочку, випустили 78 ракет балістичних ракет. За пів місяця вони вже запустили місячне виробництво своїх ракет, – сказав Романенко.
За його словами, у Росії є великий запас ракет, оскільки вона все одно готується до війни з НАТО, тому не може дозволити собі спустошити склади. Але все одно росіяни нарощують запуски ракет, наголосив авіаексперт.
Тож повторне влучання в Московський НПЗ за дві доби довело, що ешелонована оборона Москви має серйозні прогалини, які успішно прораховують українські фахівці. Пошкодження технологічних установок заводу здатне паралізувати роботу підприємства, що забезпечує майже 40% паливного ринку столиці РФ та закриває потреби чотирьох аеропортів у Москві.
Самі по собі удари не змусять Путіна одразу сісти за стіл переговорів, проте системне перенесення бойових дій на територію РФ та паливний колапс здатні радикально змінити настрої російського суспільства, якого кремлівський диктатор панічно боїться.
