Що таке Європейський Союз та які є ризики для інтеграції України у євроспільноту

Європейський Союз – це партнерство 27 держав Європи, охоплює значну частину Європейського континенту. У ЄС проживає близько 447 млн осіб або майже 6% населення світу. Громадяни країн Євросоюзу також є громадянами ЄС.

Україна також має намір розбудовувати відносини з Європейським Союзом, зокрема, стати повноправним членом блоку.

Однак за останні роки на долю ЄС випало немало випробувань, як от світова фінансова криза 2008 року, наплив мігрантів з Африки та Близького Сходу, вихід Британії з ЄС (Brexit) та економічні наслідки пандемії COVID-19.

Тепер до викликів додалася повномасштабна війна Росії проти України, адже саме до країн ЄС від війни втекло кілька мільйонів українських біженців. А ще багато європейських країн постачають нам зброю, амуніцію чи фінансують першочергові соціальні потреби.

Факти ICTV підготували детальний розбір про те, як працює Європейський Союз, які інституції має та за що вони відповідають.

• Коли створили Європейський Союз
• Основні інституції ЄС
• Повноваження Європейського парламенту
• Вибори до Європейського парламенту
• Чим займається Європейська комісія
• Як ЄС здійснює зовнішню політику
• Чи є в Євросоюзі своя армія
• Бюджет ЄС
• Шенгенська зона
• Інші інституції ЄС
• Україна – ЄС
• Динаміка інтеграції України до ЄС за останній рік
• Ризики від Угорщини
• Чи зміниться баланс сил всередині ЄС
• Як війна може вплинути на темпи вступу
• Цікаві факти про ЄС

Коли створили Європейський Союз

Після Другої світової війни, у 1950-х роках, європейські країни заговорили про об’єднання задля економічного зростання та майбутнього захисту миру.

Договір про Європейський Союз підписали 7 лютого 1992 року в місті Маастрихт, Нідерланди. Чинності Маастрихтський договір набрав 1 листопада 1993 року.

Нинішню структуру та повноваження ЄС отримав у 2007 році за Лісабонським договором, також відомим як Договір про реформування.

Згідно з цими документами, 27 членів блоку погодилися об’єднати свої суверенітети і делегувати ЄС багато повноважень.

Основні інституції ЄС

ЄС має сім основних інституцій, які можна умовно згрупувати за їхніми виконавчими, законодавчими, судовими та фінансовими функціями.

Також ЄС має десятки менших органів, які ухвалюють закони, координують зовнішню політику та торгівлю, керують  спільним бюджетом.

Європейська рада – група вищих політичних лідерів ЄС – складається з президента або прем’єр-міністра кожної країни-члена. На засіданнях ради визначають загальний напрям розвитку ЄС і розв’язують нагальні питання високого рівня.

Члени ЄС обирають президента, який може обіймати посаду до двох термінів по 2,5 роки. Нині головою Євроради є Антоніу Кошта.

Європейська комісія – головний виконавчий орган ЄС. Вона пропонує законопроєкти, керує бюджетом, виконує рішення, видає регламенти і представляє ЄС у всьому світі на самітах, переговорах і в міжнародних організаціях.

Члени комісії призначаються Європейською радою та затверджуються Європейським парламентом. Наразі Комісію очолює колишня міністерка оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн.

Європейський парламент обирається прямим голосуванням, а його представники призначаються населенням кожної країни-члена. ЄП не пропонує законопроєкти, але закони не можуть ухвалюватися без схвалення європарламентарів.

Європарламент також веде переговори і затверджує бюджет ЄС та здійснює нагляд за діяльністю комісії. Зараз парламент очолює мальтійський політик Роберта Мецола.

Рада Європейського Союзу, або Рада міністрів, є другою законодавчою гілкою влади, також бере участь в ухваленні законів. Рада складається з міністрів урядів усіх країн – членів ЄС.

Міністри збираються в групах за сферами своєї діяльності: очільники МЗС зустрічаються в одній групі, міністри сільського господарства – в іншій і так далі.

Суд Європейського Союзу (СЄС) є найвищим судовим органом ЄС, який займається тлумаченням законодавства блоку для національних судів, вирішує суперечки. СЕС складається з Європейського суду (ухвалює рішення щодо порушень державами-членами, тлумачить законодавство) та Загального суду – там широкий спектр розгляду позовів проти інституцій ЄС.

Європейський центральний банк (ЄЦБ) займається керуванням євро для 19 країн, які використовують цю валюту, регулює банківську систему ЄС. Директоркою ЄЦБ є колишня очільниця Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард.

Європейський суд аудиторів (ЄСА) проводить аудит бюджету ЄС, перевіряє витрачання коштів і повідомляє про випадки шахрайства парламент, комісію та національні уряди.

Офіси вищезазначених установ розташовані по всьому ЄС зі штаб-квартирами в Брюсселі, Франкфурті, Люксембурзі та Страсбурзі.

Повноваження Європейського парламенту

Хоча Європарламент не може ініціювати законопроєкти, закони для ЄС не можуть ухвалюватися без схвалення парламенту. У ньому проходить обговорення всіх законів, зокрема і бюджетних, з комісією та Радою міністрів у рамках процедури, відомої як спільне ухвалення рішень.

Схвалення Європарламентом потребують і міжнародні угоди, зокрема торговельні. Голова ЄП, який обирається цим органом, також повинен підписувати закони для їхнього остаточного ухвалення.

Європарламент затверджує членів Європейської комісії, а також може змусити комісію піти у відставку. Хоча такого ще не траплялося, та у 1999 році комісія масово подала у відставку через корупційний скандал.

Вибори до Європейського парламенту

Прямі вибори до Європарламенту проходять у всіх країнах – членах Європейського Союзу. Кожна з країн має свою квоту депутатів, яка обчислюється з огляду на чисельність населення. Територія Євросоюзу ділиться на виборчі округи, кожен з яких займає територію лише однієї держави.

У кожній з держав депутати обираються за національними правилами, тому квота членів Європарламенту може по-різному розподілятися всередині країни і ділитися на кілька виборчих округів.

Нині більше одного виборчого округу мають: Бельгія, Ірландія, Італія, Польща і Франція. У решті держав кордони збігаються з межами єдиного округу.

Європейський парламент складається із 751 депутата. Але обирають лише 720, бо звільнилися місця після виходу Британії із ЄС. Тепер в парламенті ці місця тримають на випадок розширення.

Чим займається Європейська комісія

Комісія складається з 27 комісарів, по одному від кожної держави-члена, очолюється президентом. Президент обирається Європейською радою та затверджується Європейським парламентом після кожних парламентських виборів, керує комісією протягом п’ятирічного терміну.

До складу колегії комісарів входять:

• верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки;
• комісар з питань торгівлі, який веде торговельні переговори;
• комісар з питань конкуренції, відповідальний за корпоративне регулювання на рівні всього блоку;
• та 23 інших комісарів, які займаються питаннями енергетики, зайнятості та зростання, клімату та фінансового регулювання.

Комісія відповідає за розробку законопроєктів, складання і розподіл бюджету ЄС, виконання законів ЄС.

Як ЄС здійснює зовнішню політику

Спільна зовнішня та безпекова політика стосується дипломатії, безпеки та оборонного співробітництва. Керівництво на найвищому рівні здійснюють національні уряди країн – членів блоку через Європейську раду та Раду міністрів.

Зовнішня політика здійснюється верховним представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки. Ця посада ще відома як міністр закордонних справ ЄС. Зараз її обіймає естонська політична діячка Кая Каллас.

Варто зауважити, що ЄС відігравав провідну роль у переговорах щодо Паризької кліматичної угоди та ядерної угоди з Іраном, які були укладені у 2015 році. У 2016 році Євросоюз уклав угоду з Туреччиною про обмеження приймання біженців.

ЄС запровадив санкції проти РФ після анексії Криму у 2014 році. Проте до початку російсько-української війни у 2022 році члени блоку сперечалися щодо того, наскільки тісно співпрацювати з Москвою в енергетичній та інших сферах з огляду на залежність Євросоюзу від російських нафти і газу.

Та з початком війни Росії проти України у 2022 році Німеччина зупинила масштабний російський проєкт газопроводу Північний потік-2, а ЄС загалом посилив санкції проти російських фінансових установ та фізосіб, і Путіна зокрема.

Чи є в Євросоюзі своя армія

Країни ЄС співпрацюють у військових місіях на добровільній основі. Проте постійної армії ЄС, незалежної від армій країн-членів, не існує.

До речі, членство країн в ЄС та військовому блоку НАТО частково збігається. У вересні президент Володимир Зеленський заявив, що Україна підписала заяву на вступ до НАТО у пришвидшеному порядку.

Лісабонський договір визнає НАТО головним засобом колективної оборони Європи.

Бюджет ЄС

На 2025 рік бюджет ЄС склав близько €199,4. Видатки держав-членів ЄС на оборону досягнуть в 2025 році рекорду у €381 млрд.

У липні Європейська комісія представила проєкт довгострокового бюджету Євросоюзу на 2028–2034 роки. Загальний обсяг – €2 трлн, з яких €100 млрд передбачено для України. В межах цього бюджету для України заплановано €50 млрд до 2027 року. Ще €50 млрд спрямують на відбудову та підтримку євроінтеграційного шляху нашої держави.

Водночас у проєкті довгострокового бюджету пропонується – зниження грошової підтримки фермерів, збільшення витрат на інновації та технології. Також Єврокомісія пропонує запровадити нові податки на електричне сміття, тютюн та корпоративний прибуток у ЄС.

На підтримку аграріїв пропонується виділити €300 млрд. У бюджеті на 2021-2027 роки з цією метою заплановано виділити €386 млрд.

На інвестиції в “зелені”, цифрові та біотехнології, а також розвиток науки передбачається €451 млрд.

Шенгенська зона

Шенгенська зона охоплює країни, які домовилися скасувати всі види прикордонного контролю між собою і посилити співпрацю в правоохоронних органах.

До зони належать: Австрія, Бельгія, Данія, Фінляндія, Франція, Греція, Іспанія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Швеція, Італія, Естонія, Литва, Латвія, Мальта, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Хорватія, а також Швейцарія, Ліхтенштейн, Норвегія, Ісландія (останні чотири країни не є членами ЄС).

Інші інституції ЄС

Європейський механізм стабільності (ESM) – це агентство ЄС, яке надає екстрені кредити безпосередньо урядам або приватним банкам, що перебувають у скрутному становищі.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), заснований у 1958 році, є офіційним інвестиційним банком ЄС, який надає дешеві кредити, інвестиції в акціонерний капітал та інше фінансування тисячам підприємств, урядовим програмам тощо.

Європейський економічний простір (ЄЕП) – це угода 1994 року, яка поширює єдиний ринок ЄС на три країни, що не є членами ЄС: Ісландію, Ліхтенштейн та Норвегію. Ці три країни, а також Швейцарія утворюють Європейську асоціацію вільної торгівлі (ЄАВТ), окрему зону вільної торгівлі.

Україна – ЄС

Наша держава межує з чотирма членами ЄС: Угорщиною, Польщею, Словаччиною та Румунією.

5 березня 2007 року Україна та ЄС розпочали переговорний процес щодо нової угоди. 9 вересня 2008 року на Паризькому саміті Україна та Євросоюз домовилися укласти Угоду про асоціацію.

Політичну частину Угоди про асоціацію підписали 21 березня 2014 року, економічну частину — 27 червня 2014 року.

16 вересня 2014 року Верховна Рада та Європейський парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію. Вона набула чинності 1 вересня 2017 року.

28 лютого 2022 року Україна подала заявку на членство в Європейському Союзі. 17 червня 2022 року Європейська комісія рекомендувала Європейській раді надати Україні статус кандидата. Водночас офіційний Брюссель висунув сім вимог щодо проведення реформ в Україні.

23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу.

25 червня 2024 року Євросоюз розпочав переговори про вступ України та Молдови, заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, зазначивши, що процес буде непростим і позбавленим коротких шляхів.

Динаміка інтеграції України до ЄС за останній рік

30 жовтня 2024 року Єврокомісія опублікувала звіт щодо стану євроінтеграційних прагнень України, в якому зазначалося, що вже у 2025 році, за умови виконання подальших необхідних кроків, можуть бути відкриті перші переговорні кластери.

16 вересня 2025 року Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції передав Комісії звіт за 2025 рік про виконання заходів, необхідних для відкриття переговорів з ЄС за кластером 1 Основи процесу вступу до ЄС (Fundamentals).

У документі йдеться про реалізацію дорожніх карт у сферах верховенства права, реформування держуправління та роботи демократичних інституцій, а також план заходів щодо захисту прав нацменшин України.

29 вересня єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що Єврокомісія завершила процес скринінгу законодавства України. Експерти вивчили понад 100 тисяч сторінок українського законодавства та порівняла його із відповідними законами ЄС.

За словами політичного експерта, доцента КНУ імені Тараса Шевченка Ігоря Рейтеровича, переговорний процес щодо вступу України хоч і є технічним, проте тут з’явилася й політична складова через Угорщину.

Погрози угорського прем’єра Віктора Орбана про вето на вступ України до ЄС не мають жодної об’єктивної аргументації. Та оскільки рішення про вступ ухвалюються консенсусом країн-членів, то протидія з боку Будапешта певною мірою блокує процес для України, каже політолог.

– З технічної сторони, ми закінчили практично все, що повинні були закінчити. Європейська комісія представить звіт щодо розширення ЄС 4 листопада. У загальному він міститиме позитив для України, але там буде вказано й те, що по певних ключових реформах 2025 рік буде характеризуватися як рік стагнації. Це в основному реформа судової системи, зокрема історія про обмеження незалежності НАБУ і САП, – каже політолог.

Йдеться про законопроєкт №12414, який нардепи проголосували 22 липня 2025 року. Цей закон, підписаний президентом Зеленським, позбавляв антикорупційні органи незалежності. Проте вже 31 липня 2025 року Рада ухвалила новий законопроєкт №13533, який повністю відновив повноваження НАБУ та САП.

– Але підсумок буде такий: Україна рухається в правильному напрямку, принципових зауважень до нас немає, і найголовніше, немає причин запроваджувати проти нас якісь обмеження, або висувати додаткові вимоги, – вважає Ігор Рейтерович.

Ще у нас гальмується реформа судової системи. Це стосується призначення суддів Конституційного суду. 8 жовтня Верховна Рада намагалася призначити нових суддів Конституційного суду, проте жоден кандидат не набрав необхідної кількості голосів.

Водночас є і позитивні моменти – це набір детективів БЕБ (Бюро економічної безпеки), те, що БЕБ почав працювати.

Політолог наголошує, що політична згода серед всіх членів Європейського Союзу, окрім Угорщини, що Україна все робить вчасно та оперативно – є домінантною серед європейців.

Ризики від Угорщини

За словами Ігоря Рейтеровича, погрози від Угорщини накласти вето на вступ України до ЄС не можна сприймати несерйозно.

– Ризик серйозний і, думаю, 100%, що угорці накладуть вето. Але тут ставка робиться на те, або падишах помре, або віслюк здохне. Тобто, або Орбан полетить зі свого крісла після виборів і відповідно це розблокує процес, або Європейський Союз знайде обхідний шлях і Україну будуть приєднувати поступово, – каже політолог.

Для Європи така історія з Угорщиною є неприйнятною, адже це не демократія.

Виходить, що є консенсус майже усіх країн ЄС, але через лише одну Угорщину рішення про приєднання України не ухвалять.

– Я думаю, що Європейський Союз це питання розв’яже через призму кваліфікованої більшості, коли рішення ухвалюватимуться, наприклад, двома третинами голосів, – каже політолог.

На думку Ігоря Рейтеровича, Україна стосовно Угорщини зробила все, щоб домогтися її прихильності. Але угорці зайняли неконструктивну позицію – постійно змінюють вимоги, чи вимагають те, чого не мають права вимагати. Наприклад, щоб у Верховній Раді були квоти для депутатів угорського походження.

Така вимога є нічим іншим, як втручанням у внутрішні справи України і ніяк не стосується вступу до ЄС.

Американський президент Дональд Трамп міг би натиснути на Орбана. Але подивимось, які у Трампа будуть враження від зустрічі з угорським прем’єром після того, як скаже Орбану платити 5% за оборону і купувати неросійську нафту та неросійський газ, каже Ігор Ретерович.

Чи зміниться баланс сил всередині ЄС

Приєднання України до Євросоюзу може вплинути на баланс сил у блоці. Варто пам’ятати, що кількість депутатів в Європарламенті залежить від чисельності населення країни.

Населення України значно менше, за населення Німеччини чи Франції, але набагато більше, ніж у старих членів Європейського Союзу.

Від України до Європарламенту будуть балотуватися різні політичні сили, які потім розійдуться по великих партіях. Україна зможе скооперуватися з центрально-східними країнами й просувати свої інтереси.

Така практика є нормальною для ЄС.

За словами політолога, не варто переживати, що в ЄС певні галузеві групи можуть затягувати вступ України. Наприклад, цілком логічними є побоювання щодо аграрного сектору, зокрема щодо польських аграріїв, але всі ці питання розв’язуються з окремо взятою країною.

Водночас є багато груп, які об’єктивно зацікавлені в інтеграції України, адже ми величезний ринок збуту.

Як війна може вплинути на темпи вступу

Війна якраз трохи додала Україні динаміки на шляху до ЄС, адже не ми винні у цьому.

Європейці активно допомагають Україні. Лідери Європи часто наголошують, що українці повинні бути в ЄС. Для ЄС важливий наш досвід в обороні.

На думку політолога Ігоря Рейтеровича, Україна цілком могла б приєднати ветеранів війни до переговорних груп щодо вступу в ЄС, адже в Європі до наших ветеранів ставляться з неабиякою повагою. І у європейців не буде жодного морального права створювати якісь перешкоди для руху України.

– Ще не було жодної країни, яка б інтегрувалася в Європейський Союз, або в НАТО, і платила би за це кров’ю, життями своїх найкращих людей… Ми цілком можемо доєднати наших ветеранів, які пройшли фронт та є експертами в певних галузях, до переговорних груп. Це буде ще одним нагадуванням європейцям, що Україна заплатила надто високу ціну, – каже експерт.

Для Європейського Союзу Україна вигідна не тільки з політичного погляду, але й з економічного також, адже ми великий ринок із високою купівельною спроможністю, підсумував Ігор Рейтерович.

Цікаві факти про ЄС

• Європейський Союз має 24 офіційні мови.
• Валюту євро використовують 19 країн із 27.
• Гасло ЄС – Єдність у різноманітті (Unity in diversity).
• Німеччина з близько 83 млн жителів є найбільшою країною ЄС за чисельністю населення, а Мальта з населенням у 500 тис. мешканців – найменшою.
• У 2004 році до ЄС приєдналися вісім країн Центральної та Східної Європи: Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Словаччина й Словенія.
• Велика Британія вийшла із ЄС у 2020 році.
• Зараз країнами – кандидатами на членство в ЄС є Україна, Молдова, Албанія, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія, Туреччина, а потенційними кандидатами – Боснія і Герцеговина та Косово.

Джерело: CFR, Міністерство юстиції