Володимир Фесенко, політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»
Ігор Рейтерович, політолог, політичний консультант
Кадрові рішення Зеленського: що стоїть за ними та які ризики бачать експерти
В Україні другий тиждень поспіль триває масштабне кадрове перезавантаження влади. Верховна Рада вже призначила нового прем’єр-міністра та оновила склад Кабінету міністрів, після чого президент Володимир Зеленський розпочав серію кадрових рішень у військовому керівництві. Водночас одна з ключових посад у секторі безпеки — міністра оборони — досі залишається вакантною, хоча 20 липня Кабмін ухвалив розпорядження про призначення генерал-майора Євгена Хмари в.о. міністра оборони.
Усе це відбувається на тлі безперервних акцій протесту: люди вже кілька днів поспіль виходять на центральні площі українських міст, вимагаючи змін у владі.
Драпатий очолив ЗСУ: ставка на бойового генерала
Одним із найрезонансніших кадрових рішень стало призначення генерал-майора Михайла Драпатого головнокомандувачем Збройних Сил України. Про це стало відомо 21 липня, а вже наступного дня президент офіційно підписав відповідний указ.
Драпатий — один із найбільш відомих бойових командирів української армії. Його ім’я стало широко відомим ще у 2014 році під час оборони Маріуполя, коли українські військові прорвалися до міста на бронетехніці, зірвавши окупаційні плани російських сил.
Відтоді Михайло Драпатий командував низкою бойових підрозділів, а після початку повномасштабної війни очолював оперативно-стратегічне угруповання військ Хортиця.
Попередній головнокомандувач Олександр Сирський, коментуючи зміну керівництва, заявив, що передає своєму наступнику “армію у стані наступу”. За його словами, Збройні Сили зберігають ініціативу на ключових напрямках, а він і надалі готовий допомагати новому командуванню своїм досвідом.
Одночасно із призначенням Драпатого президент оновив іще кілька посад у військовому керівництві. Начальником Генерального штабу став Ігор Скибюк. Уже в перший день після призначення Драпатий провів робочу зустріч із виконувачем обов’язків міністра оборони Євгеном Хмарою, під час якої обговорили першочергові завдання для армії та оборонного відомства.
Сам Зеленський також пояснив, яких дій очікує від нового головнокомандувача. За словами президента, Драпатий має запропонувати перезавантаження кадрової системи у війську, зокрема зміни у командному складі та нові підходи до управління армією. Водночас Олександр Сирський і Андрій Гнатов залишаються поруч із новим керівництвом, щоб забезпечити передачу досвіду та підтримку під час ухвалення стратегічних рішень.
Міністр оборони досі не призначений
Попри завершення формування нового уряду, питання призначення міністра оборони залишається відкритим. В українських містах не припиняються акції протестів — учасники мітингів вимагають почути свою вимогу, а вимога одна — повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони.
Паралельно Зеленський проводить консультації щодо майбутнього керівництва оборонного відомства. Спочатку в Офісі президента повідомили про “вирішальні” зустрічі Зеленського з Федоровим. Згодом глава держави заявив, що запропонував йому “достойну позицію” у владі, а вже пізніше уточнив, що йшлося одразу про кілька можливих посад.
Втім, за інформацією, яка з’явилася згодом, Федоров відхилив запропоновані варіанти, заявивши про бажання повернутися до Міністерства оборони.
Паралельно президент також продовжує визначатися з майбутніми посадами для інших високопосадовців попереднього уряду. Зокрема, колишня прем’єрка Юлія Свириденко поки що не прийняла запропоновану їй посаду посла України у США. А колишній секретар РНБО Рустем Умєров зосередитися на комунікації з партнерами, переговорах, безпековій співпраці й розвитку взаємовідносин між розвідувальними відомствами України та партнерів і реалізації таких програм, як Drone Deals і українська Антибалістична програма Фрея.
На сьогодні найбільша інтрига зберігається саме навколо Міністерства оборони — одного з ключових відомств в умовах повномасштабної війни.
Кадрове перезавантаження влади
Політологи Ігор Рейтерович і Володимир Фесенко сходяться на думці, що саме ситуація навколо Міноборони стала головною політичною проблемою нинішнього кадрового перезавантаження.
Водночас вони вважають, що президент навряд чи погодиться швидко виконати вимогу протестувальників, адже це створило б небезпечний прецедент.
— Це питання не в особистості Федорова. Це питання в інституті чи в посаді президента, — наголошує політичний експерт, доцент КНУ ім. Т. Шевченка Ігор Рейтерович.
За його словами, якщо Зеленський поверне Федорова під тиском протестів, це стане для нього серйозним репутаційним ударом і продемонструє, що кадрові рішення можна змінювати під тиском вулиці.
Володимир Фесенко також вважає, що нинішня ситуація є радше реакцією влади на суспільний резонанс, а не відповіддю на суспільний запит.
— Зеленський реагує не стільки на суспільний запит, скільки на суспільну реакцію, на те, як суспільство сприймає ті чи інші проблеми, — каже політолог.
Що змінить призначення Драпатого
Щодо призначення Драпатого, то Володимир Фесенко не очікує, що зміна головнокомандувача матиме швидкий вплив на ситуацію на фронті.
За словами політолога, кадрові перестановки у військовому керівництві самі по собі не здатні кардинально змінити перебіг подій на фронті, адже армія продовжує працювати за затвердженими планами, а міжнародна підтримка України залишається стабільною.
Водночас головним чинником, який може суттєво вплинути на ситуацію як для Михайла Драпатого, так і для всієї країни, Фесенко називає можливу нову хвилю мобілізації в Росії. За його словами, якщо Кремль восени ухвалить таке рішення, це означатиме початок нового етапу ескалації війни.
— Якщо росіяни восени мобілізують пів мільйона людей, тоді і ми мусимо мобілізувати людей. Пів мільйона нам навряд чи вдасться, бо і так маємо внутрішні проблеми з мобілізацією. Але нам потрібно буде мобілізувати хоча б 200–300 тис. людей. Бо попри те, що на фронті працюють дрони, люди там теж дуже потрібні, — наголошує політолог.
Водночас він не вважає реалістичними прогнози про мобілізацію в Росії одного-двох мільйонів осіб, хоча й допускає, що Кремль може розпочати нову хвилю призову вже наприкінці вересня або в жовтні.
Чому Банкова не поспішає з призначенням
На думку Ігоря Рейтеровича, Банкова намагатиметься максимально затягнути процес призначення нового міністра оборони, сподіваючись, що протести поступово згаснуть.
— Зеленський, напевно, буде сподіватися, що люди ще тиждень постоять, їм набридне і вони розійдуться, — вважає політолог.
Водночас, за його словами, Офіс президента продовжить переконувати Михайла Федорова погодитися на іншу посаду, паралельно посилюючи політичний тиск на нього.
Володимир Фесенко також говорить про фактичний глухий кут у переговорах між президентом і Федоровим.
— Президент буде намагатися домовитися із Федоровим. Тут є і державний, і політичний інтерес. Федоров дуже ефективний менеджер. Зеленському невигідно, якщо Федоров піде в опозицію. Але зараз переговори між ними зайшли в глухий кут, — зазначає експерт.
Чому ситуація викликала такий резонанс
На думку Ігоря Рейтеровича, ситуація навколо призначення міністра оборони могла б розвиватися інакше, якби Володимир Зеленський одразу пояснив суспільству мотиви своїх кадрових рішень. Натомість влада обмежилася офіційними повідомленнями та вечірніми зверненнями президента, не вступивши у відкритий діалог із журналістами та громадськістю.
— Як тільки в містах почалися мітинги за Федорова, Зеленському варто було вийти із брифінгом і поспілкуватися з медіа, а не записувати вечірні звернення, — вважає політолог.
За словами Рейтеровича, саме відсутність відкритої комунікації посилила напругу навколо кадрових рішень. Він звертає увагу, що президент знайшов час на зустріч із американською блогеркою Лорою Лумер, а не з українськими журналістами щодо причин звільнення Федорова та подальших планів влади.
Які ризики бачать експерти
Водночас обидва експерти погоджуються, що нинішня політична напруга не повинна перерости у внутрішню кризу.
— Якщо у нас почнеться внутрішня політична війна, це шлях до поразки у війні з Росією, — застерігає Фесенко.
Ігор Рейтерович також наголошує, що затягування кадрової паузи саме по собі поки не становить критичної загрози для держави, а міжнародні партнери продовжують підтримувати Україну. Водночас європейці уважно стежать за тим, хто відповідатиме за оборонний сектор і розподіл міжнародної допомоги.
Схожої думки дотримується й Володимир Фесенко.
— Допомагають не Зеленському, не Федорову — допомагають Україні. Не прізвищам допомагають, а Україні, — підсумовує він.
За словами експерта, західних партнерів більше непокоїть не сам факт кадрових перестановок, а ефективність управління оборонною сферою та прозорість використання військової допомоги. Якщо ж кадрова невизначеність затягнеться або переросте в масштабніший внутрішньополітичний конфлікт, це може призвести до посилення контролю з боку союзників за використанням наданих Україні ресурсів.
Попри гостру політичну дискусію навколо кадрових рішень, обидва експерти наголошують: наразі підстав говорити про загрозу державному управлінню чи припинення міжнародної підтримки України немає. Західні партнери продовжують допомагати Україні.
