Гарантії для України, зсув інтересів США й удар РФ Орєшніком: підсумки подій тижня

Минулий тиждень окреслив нові контури безпеки для України та водночас продемонстрував зміну глобальних пріоритетів Сполучених Штатів. У Парижі країни Коаліції охочих домовилися про довгострокові гарантії безпеки для нашої держави, механізми контролю припинення вогню та підтримку Збройних сил України у разі нової агресії Росії.

Водночас роль США у цих домовленостях залишається стриманою — Вашингтон підтримує план, але уникає формального закріплення участі у багатонаціональних силах. Натомість американська адміністрація дедалі більше зосереджується на Західній півкулі, де силові операції проти режиму президента Венесуели Ніколаса Мадуро та російського тіньового флоту вже спричинили нову напругу у відносинах із Москвою.

Ще одним маркером тижня стали гучні заяви Дональда Трампа про особливу роль США у світі — від жорсткої політики у Латинській Америці до інтересу до Гренландії. У Білому домі дедалі відвертіше демонструють: питання суверенітету і міжнародного права поступаються місцем силі, впливу та американському баченню безпеки.

• Гарантії безпеки для України та пріоритети США
• Удар Орєшніком по Україні
• Зсув уваги США до Західної півкулі
• Зустріч Трампа та Зеленського

Гарантії безпеки для України та пріоритети США

У вівторок, 6 січня, у Парижі країни Коаліції охочих підписали спільну декларацію щодо гарантій безпеки для України, а також тристоронні декларації між Францією, Британією та Україною.

Президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що у декларації йдеться про майбутнє розгортання іноземного військового контингенту в Україні. Водночас саме ЗСУ будуть стримувати ворога у разі нового нападу.

Після завершення війни чисельність української армії має становити 700 тис. військовослужбовців, але західні країни зобов’язалися підтримувати наше військо, щоб у разі потреби воно могло відбивати потенційну агресію.

Коаліції охочих вдалося узгодити механізми моніторингу дотримання режиму припинення вогню під керівництвом Сполучених Штатів. Союзники також проговорили, як юридично закріпити зобов’язання щодо підтримки України у разі нового нападу Росії.

Водночас видання Politico написало, що хоч Сполучені Штати й підтримали план довгострокових гарантій безпеки, але декларацію підписала лише Коаліція охочих. До того ж деталі участі США в багатонаціональних силах в Україні прибрали з попереднього проєкту документа.

Водночас США останніми тижнями зосередилися на Західній півкулі, яку Державний департамент оголосив зоною впливу Сполучених Штатів. Держсекретар Марко Рубіо підкреслив рішучість президента Трампа не допустити, щоб Західна півкуля стала притулком для наркоторговців, іранських агентів або ворожих режимів, які становлять загрозу для американської національної безпеки.

Нагадаємо, що 3 січня Сполучені Штати провели блискавичну спецоперацію на території Венесуели, унаслідок якої завдали ударів по військових об’єктах країни та затримали президента Ніколаса Мадуро та його дружину Силію Флорес. Дональд Трамп звинувачує Мадуро в тому, що Венесуела наповнює США наркотиками та членами банд. Президент Венесуели заперечує свою причетність до наркокартелів.

У понеділок, 5 січня, Мадуро та його дружину доставили до суду в Нью-Йорку на перше слухання.

Крім того, берегова охорона США 7 січня під час двох спецоперацій захопила танкери російського тіньового флоту – Bella I (за новою назвою – танкер Марінера) та Sophia. Обидва танкери востаннє причалювали у Венесуелі або прямували до неї.

Уранці 9 січня поблизу Тринідаду американці затримали нафтовий танкер Olina, проти якого низка держав, зокрема й Штати, запровадили санкції. Танкер Olina раніше називався Minerva M та є частиною російського тіньового флоту. Трекер судна востаннє був активний 52 дні тому у виключній економічній зоні Венесуели.

Західні медіа пишуть, що затримання танкерів із російською нафтою, імовірно, посилить напруженість між Вашингтоном і Москвою.

Ще одна тема, на якій зосереджений Трамп, — це острів Гренландія. Держсекретар США Марко Рубіо під час закритого брифінгу для Конгресу підтвердив, що наступного тижня матиме офіційні переговори з Данією щодо майбутнього острова.

Президент Дональд Трамп в інтерв’ю для The New York Times заявив, що його повноваження як головнокомандувача обмежуються лише його власною мораллю, відкидаючи міжнародне право.

– Мені не потрібне міжнародне право. Я не прагну завдавати людям шкоди. Так, є одне. Моя власна мораль, моє власне мислення – це єдине, що може мене зупинити, – сказав Трамп.

Територія Гренландії втричі перевищує площу Техасу, але має населення менше ніж 60 тис. осіб. Водночас Дональд Трамп не визнає того, що Гренландія перебуває під контролем близького союзника по НАТО.

На запитання, чому йому потрібно володіти цією територією, він відповів: Це психологічно необхідно для успіху. Я думаю, що власність дає вам те, чого ви не можете досягти, незалежно від того, чи йдеться про оренду, чи про договір. Власність дає вам речі та елементи, яких ви не можете отримати, просто підписавши документ.

На думку Трампа, суверенітет і національні кордони менш важливі, ніж особлива роль, яку відіграють Сполучені Штати як захисник Заходу.

Удар Орєшніком по Україні

Нагадаємо, 9 січня вночі Росія вдарила балістичною ракетою Орєшнік, здатною летіти зі швидкістю понад 12 тис. км/год, по території Львівської області. Це вже друга атака на Україну такою зброєю. 21 листопада 2024 року РФ завдала масованого ракетного удару по Дніпру, й тоді вперше застосувала балістичну ракету середньої дальності.

Президент України Володимир Зеленський вважає, що удар Орєшніком по Львівщині, відносно недалеко від кордону з Євросоюзом, це однаковий виклик і для Варшави, і для Бухареста, і для Будапешта, і для багатьох інших столиць.

Зеленський зауважив, що Путін навіть не намагається придумати правдиву причину для застосування такої зброї, і європейські країни мають розуміти, що особистими зв’язками чи будь-якою риторикою від цього не закриєшся.

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що удар ракетою Орєшнік — це чергове брязкання зброєю, мета якого залякати західні країни, щоб вони не надавали військову підтримку Україні, зокрема не відправляли миротворчі сили в межах мирної угоди.

Зсув уваги США до Західної півкулі

За словами політолога, доцента Київського національного університету ім. Т. Шевченка Ігоря Рейтеровича, в американців дійсно зараз пріоритет на Західній півкулі, але це не означає, що вони не слідкують за тим, що відбувається в Європі.

Те, що представники США беруть участь у всіх перемовинах і виступають головним посередником, узгоджують ключові документи, а потім передають ці документи Росії, свідчить про те, що вони нікуди не збираються йти, каже політолог.

— У президента США Дональда Трампа логіка така: не весь світ ділиться на сфери впливу, як того хочуть Путін чи Китай. А пів світу ділиться на сфери впливу, а пів світу, Західна півкуля, — це американська сфера впливу і це не підлягає обговоренням, — пояснює Ігор Рейтерович.

Тому Трамп зараз більше зосереджений на Західній півкулі: на ситуації з Венесуелою, Гренландією. Водночас американський президент уважно стежить за протестами в Ірані, адже у разі зміни влади це безпосередньо позначатиметься на ситуації в Європі й на російсько-українській війні.

— Навіть обстріл Орєшніком. Ми всі прекрасно розуміємо, що це відповідь Трампу. Це реальна погроза Європі, це погроза Україні, але передовсім це відповідь Трампу. Тобто перелякані росіяни не знають, як відповісти Трампу на захоплення танкерів. Ну вирішили вдарити Орєшніком по Україні, — каже політолог.

Тому американці зараз просто більше є посередниками в переговорах і беруть менше на себе зобов’язань стосовно гарантій безпеки для України.

Водночас Дональд Трамп сказав: якщо війна буде наближатися до завершення, він готовий надати гарантії безпеки, ратифікувати їх через Конгрес.

Що стосується Гренландії, то Трамп вважає, якщо Сполучені Штати нададуть нормальні гарантії і Європі, і Україні, то Європа може бути більш поступлива стосовно Гренландії.

— Про передання Гренландії Сполученим Штатам аж ніяк не йдеться. Але, здається, Трамп просто піднімає ставки для того, щоб отримати угоду, яка більше влаштовуватиме Сполучені Штати, ніж угода 1951 року, яка дозволила США базувати свої війська на острові, — пояснює Ігор Рейтерович.

Цілком можливо, що Трамп зможе домогтися більшої присутності США на Гренландії: більше військових, більше кораблів тощо.

Політолог наголошує, що американський президент взагалі бажає приєднати Гренландію до США. Але це не відбувається за рішенням президента США. За це повинен проголосувати Конгрес, а Конгрес за це ніколи не проголосує. Бо там є багато республіканців, які проти цього.

— Ситуація з Венесуелою позитивна для України, бо це впливає на транспортування російської нафти “тіньовим флотом”. Щодо Гренландії, то це поки відкладена історія, і Трамп найближчим часом навряд чи буде займатися цим питанням, — пояснює політичний експерт.

Зустріч Трампа та Зеленського

7 січня радники президента Трампа Стів Віткофф та Джаред Кушнер зустрілися у Парижі з російським посланцем Кирилом Дмитрієвим, щоб обговорити план США щодо миру в Україні. Американці передали Дмитрієву план, щоб кремлівський диктатор Путін ознайомився із ним. Білий дім хоче отримати чітку відповідь від Путіна на цю пропозицію, пише Axios.

Досі Путін не дав жодних публічних ознак того, що готовий погодитися або навіть серйозно розглянути запропоновану угоду.

Українські чиновники повідомили Axios, що існує ймовірність того, що Зеленський наступного тижня відвідає США, щоб зустрітися з Трампом і остаточно узгодити гарантії безпеки. Інший варіант – зустріч двох лідерів може відбутися під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі.

Політолог Ігор Рейтерович теж вважає, що президент Володимир Зеленський під час зустрічі із Дональдом Трампом зосередиться саме на гарантіях безпеки від США.

– Зеленський, якщо полетить до Штатів, то буде займатися питаннями гарантій безпеки, економічного відродження України, – вважає політичний експерт.

Що стосується мирного плану, який передали Путіну для ознайомлення, то цілком ймовірно, що Росія намагатиметься знову тягнути час, але потім муситиме або погодитися на цей план, або відкинути його. У разі другого варіанту Трамп може почати тиснути на Росію посиленням санкцій та посиленням військової допомоги Україні.

– У Трампа насправді дуже багато механізмів поставити Росію в дуже незручну позу. Усе залежить від його політичної волі, – каже Ігор Рейтерович.

Трамп робить ставку на те, що йому вдасться викинути Росію з Венесуели (третина нафти, яку Росія продає тіньовими танкерами – венесуельська) та Ірану (Москва закуповує Шахеди) і тоді у Путіна не буде вибору, як сісти за стіл переговорів і говорити конкретно.