Збиття Bayraktar над Києвом та ліквідовані Shahed над Дніпропетровщиною: 436-й день війни

Найважливіші події 436 доби повномасштабної війни Росії проти України читайте у текстовій онлайн-трансляції за 5 травня.
Найважливіші події 437 діб повномасштабної війни Росії проти України читайте в текстовій онлайн-трансляції за 6 травня.
В Міноборони розповіли, скільки жінок служить в ЗСУ
На передовій служать близько 5 тисяч жінок, 107 із них загинули або поранені.
Про це повідомила заступник міністра оборони Ганна Маляр.
Загалом, на сьогоднішній день у ЗСУ служать 42 тис. жінок, а разом із цивільними працівницями – 60 тисяч.
РФ готує провокацію на 9 травня – представник ГУР
Спецслужби РФ можуть готувати провокації на 9 травня, зокрема напад на цивільне населення прикордонних районів Росії під виглядом українських солдатів.
Про це в ефірі Єдиних новин повідомив представник ГУР Міноборони України Андрій Юсов.
Він сказав, що різного роду інциденти і провокації можливі в будь-який день, незалежно від дати, оскільки в Україні триває війна. Але оскільки ідеологія “победобесия” є надзвичайно важливою для сучасної Росії, на 9 травня ризик провокацій збільшується.
Крім того, Юсов прокоментував інформацію, оприлюднену Центром національного опору, про те, що військовослужбовцям РФ у Брянській і Курській області видали форму ЗСУ.
– Починаючи з 2014 року окупанти використовують подібного роду провокації, і не виключено, що будемо стикатися зараз і з цим. У цій ситуації такі провокації можуть бути спрямовані від російських спецслужб проти російського цивільного населення, приурочені до певних дат, наприклад, 9 травня, – сказав Юсов.
Він додав, що ніхто ні в Україні, ні в решті світу в подібні спектаклі вже не повірить, але це не означає, що провокацій не буде. Зокрема є ризик, що провокацію спрямують проти Білорусі, щоб втягнути її у війну проти України.
Гарантії безпеки: в ОП розповіли, які цілі матиме саміт НАТО у Вільнюсі
До того, як Україна стане членом НАТО, нашій країні необхідні гарантії безпеки.
Про це в ефірі Єдиних новин повідомив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.
– До того, як Україна стане членом НАТО, Україні необхідні гарантії безпеки. Усі ці питання слід розглянути у Вільнюсі на саміті НАТО 11-12 липня 2023 року. У Вільнюсі ми хочемо, щоб почала формуватися процедура модальності, як Україна увійде в НАТО, як Україна може бути запрошена до НАТО, а це початок процедури, як Україна отримає гарантії безпеки до моменту вступу, так само як це отримала та ж сама Фінляндія.
Після того, як Фінляндія подала заявку, а потім розпочалась процедура вступу, і до моменту, як вони вступили, був останній документ ратифікований Туреччиною, вони мали гарантії безпеки. Не від усіх членів НАТО, від тих, хто до цього зголосилися, – каже він.
При цьому, Жовква зауважив, що гарантії безпеки повинні розпочати свою дію негайно, щойно будуть укладені відповідні документи.
– Те, що зараз Україна отримає на полі бою і цю західну техніку, від систем ППО до артилерії, від танків до бронетехніки, озброєння, відповідно боєприпаси – це також частина гарантій безпеки, – наголосив він.
Резніков озвучив очікування від наступного саміту НАТО
Для України сьогодні немає альтернативи, окрім як членство в НАТО.
Про це заявив міністр оборони України Олексій Резніков у відеозверненні на конференції в аналітичному центрі Atlantic Council, що присвячена підготовці до саміту НАТО у Вільнюсі.
Міністр очікує, що наступний саміт НАТО буде включати сім пунктів щодо України.
– Альянс має запропонувати Україні до кінця 2023 року чіткий алгоритм членства, – сказав Олексій Резніков.
Серед цих пунктів:
- Відданість членству України в НАТО;
- Гарантії безпеки України від НАТО, що діятимуть до вступу України в Альянс;
- Готовність НАТО підтримати формулу миру, запропоновану президентом України Володимир Зеленський;
- Продовження відданості НАТО забезпечувати нагальні оборонні потреби України, включаючи ППО, далекобійну артилерію, боєприпаси, танки та бойові літаки;
- Оборонна підтримка України до того, як буде повністю відновлено суверенітет України;
- Створення механізму кризових консультацій з Україною в рамках Статті 4 Статуту НАТО;
- Перетворення Комісії НАТО – Україна на Раду НАТО – Україна, з переходу України на стандарти НАТО в оборонних системах, медичної допомоги та розмінування.
У Запоріжжі прогриміли вибухи
У Запорізькій області лунають вибухи, в області оголошено повітряну тривогу.
Про це пишуть ЗМІ. Очікуємо на офіційну інформацію.
Чи є руйнування і постраждалі поки що невідомо.
До Одеси збільшився потік переселенців із Херсона
В Одесу приїжджають евакуаційні автобуси з Херсону. Людей, що евакуюються, побільшало через останній теракт і дводобову комендантську годину.
Про це повідомляє журналіст Фактів ICTV Олександра Ченкова.
При цьому на день прибуває до 100 осіб, більшість – родини з дітьми, пенсіонери та люди з інвалідністю.
В Одесі людей зустрічають волонтери, їм готові надати житло, гуманітарну, юридичну та фінансову допомогу. Також з людьми спілкуються психологи.
Евакуацію організовує Херсонська військова обласна адміністрація. Людей вивозять з міста через дводобову комендантську годину, що буде оголошена цими вихідними. Втім, деякі херсонці самі вирішили евакуюватися після останнього масштабного обстрілу міста 3 травня.
Найближчими днями в Одесі очікують прийняти ще до 300 херсонців.
Рада ЄС ухвалила рішення виділити €1 млрд на боєприпаси для України
Рада ЄС ухвалила рішення про надання допомоги Україні на суму €1 млрд в рамках Європейського фонду миру (ЄФМ), що сприятиме подальшому зміцненню спроможності та стійкості України захищати свою незалежність, суверенітет і територіальну цілісність, а також захищати цивільне населення від триваючої російської військової агресії.
Про це заявив Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.
Зазначається, що в рамках допомоги буде профінансовано надання Збройним силам України артилерійських снарядів калібру 155 мм та, у разі потреби, ракет, які будуть спільно закуплені країнами-членами ЄС у європейської оборонної промисловості.
– Сьогоднішнє рішення є ще одним важливим кроком для надання Україні більшої кількості боєприпасів. ЗСУ потребують значної кількості боєприпасів для захисту українського народу та території. Вони потрібні їм швидко. Разом з попереднім рішенням про швидке надання боєприпасів з наявних запасів, ми виділяємо €2 млрд на цю мету, що збільшує загальну військову підтримку України з боку ЄС до €5,6 млрд, – сказав Боррель.
Джерело: Council of the European Union
РФ обстріляла заводи в Краматорську та Слов’янську – ОВА
Російські загарбники увечері 5 травня обстріляли ракетами С-300 заводи в Слов’янську і Краматорську на Донеччині.
Про це повідомив керівник ОВА Павло Кириленко у своєму Telegram-каналі.
— У Слов’янську дві ракети С-300 поцілили у будівлю заводу Зевс Кераміка, у Краматорську – пошкоджено адмінбудівлю НКМЗ, – повідомив він.
Кириленко додав, що за попередніми даними, обійшлося без постраждалих.
Є пошкодження приміщень, але все цінне обладнання було своєчасно евакуйоване до більш безпечних регіонів України.
Керівник ОВА наголосив, що російські окупанти прагнуть під корінь винищити всю промисловість Донеччини і перетворити область на випалену землю.
Politico дізналось, хто в США може змінити на посаді Марка Міллі
Президент США Джо Байден може висунути кандидатуру генерала Сі Кей Брауна, начальника штабу ВПС США, на посаду голови Об’єднаного комітету начальників штабів, який змінить генерала Марка Міллі.
Про це пише Politico із посиланням на три джерела – законодавця-демократа, помічника конгресмена та ексчиновника Пентагону, знайомих із обговоренням.
Якщо кандидатура Брауна буде затверджена, він стане другим чорношкірим головою Об’єднаного комітету начальників штабів в історії країни після покійного Коліна Павелла.
Байден ще не надав Брауну офіційної печатки, і не зрозуміло, коли він планує зробити оголошення, сказали джерела Politico.
– Коли президент Байден ухвалить остаточне рішення, він поінформує про це обрану особу, а потім оголосить про це публічно. Цього ще не сталося, – заявив речник Ради національної безпеки США на прохання прокоментувати ситуацію.
Репутація Брауна і його досвід командування як в Тихоокеанському регіоні, так і на Близькому Сході робили його фаворитом на посаду спадкоємця Міллі ще за часів адміністрації Трампа. Але в останні місяці його призначення здавалося менш імовірним, оскільки Білий дім серйозно розглядав кандидатуру генерала Девіда Бергера, коменданта Корпусу морської піхоти, на цю посаду.
Ті, хто знає Брауна, кажуть, що він має достатній досвід, щоб зосередити військові сили на головному пріоритеті: Китаї. Останній досвід командування Браун отримав у Тихоокеанському регіоні на посаді командувача Тихоокеанських військово-повітряних сил.
Браун також командував військами на Близькому Сході як голова Центрального командування ВПС США і служив у Європі, коли Росія незаконно анексувала Крим у 2014 році, на посаді директора операцій зі стратегічного стримування та ядерної інтеграції ВПС США в Європі.
У серпні 2020 року Сенат одноголосно затвердив його на посаді начальника штабу ВПС США.
Якщо його затвердять на цій посаді, Браун стане головним військовим радником головнокомандувача ЗС США, яким за сумісництвом є президент США. Очікується, що він зможе збалансувати між загрозою з боку Китаю і необхідністю оснащення українських військових боєприпасами, безпілотниками, ракетами та іншим високотехнологічним обладнанням.