Укр Рус
Ексклюзив
, редакторка стрічки
, політолог, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»
, авіаційний експерт
, керівник Центру військово-правових досліджень, адвокат

Реактивні дрони у Києві, сповільнення просування РФ на фронті і підготовка переговорів: головні події тижня

Головні події тижня: що відбулось в Україні та міжнародній арені

Цей тиждень був доволі насиченим міжнародними подіями та подіями всередині країни. Зокрема, йдеться про візит спецпредставника президента США Дональда Трампа Кіта Келлога до Києва, а також зустріч у Нью-Йорку керівника Офісу президента Андрія Єрмака зі спеціальним посланцем очільника Штатів Стівом Віткоффом.

Також було оголошено про нові пакети допомоги від низки наших західних та європейських партнерів. Це означає, що підтримка України триває, і не тільки економічна, а й військова.

Водночас Україна продовжує потерпати від російського терору. У Києві внаслідок масованого обстрілу 28 серпня загинули 25 людей, зокрема 4 дитини. Під ударом також були Запоріжжя, Київська, Вінницька, Дніпропетровська, Черкаська, Хмельницька, Івано-Франківська і Чернівецька області тощо.

Зараз дивляться

Про інші події тижня та що вони означають для України в контексті повномасштабної війни – читайте у матеріалі Фактів ICTV.

Вбивство Парубія

У суботу, 30 серпня, у Львові вбили колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія. У поліції розповіли, що нападник здійснив близько восьми пострілів. Політик загинув на місці внаслідок отриманих травм.

Андрій Парубій

Фото: УНІАН

Нападник був із рюкзаком компанії доставки Glovo та мав вигляд кур’єра. Компанія вже заявила про готовність допомогти слідству.

Як повідомив колишній речник Парубія Андрій Ковальов, під час перебування на посаді спікера Ради політик часто говорив про погрози від росіян.

– Я переконаний, що він морально був готовий до цього. Він дуже часто говорив про погрози від російських окупантів, він весь час говорив про спроби замахів. Ще коли був секретарем Ради національної безпеки і оборони вперше заговорили про те, щоб у нього з’явилася охорона, тому що вже не приховувалося, росіяни погрожували йому викраденням, – розповів Ковальов.

І слідчі перевірять версію про можливий російський слід у справі щодо вбивства ексспікера Верховної Ради та народного депутата.

Президент Володимир Зеленський заявив, що вбивство Парубія було ретельно підготовлено. До розслідування залучена Служба безпеки України.

Події фронту

Темпи просування окупантів сповільнилися в 1,5 раза порівняно з минулим тижнем, свідчать мапи DeepState.

Характер дій ворога на Покровському напрямку не змінився, ця ділянка фронту залишається найважчою.

–  Усі ті самі стратегії застосовуються. Мета – витіснення нашого угруповання звідти. Вони фактично намагаються затискати, наступають з флангів, – розповів в ефірі телемарафону Єдині новини керівник Центру військово-правових досліджень, військовослужбовець Сил ТрО Збройних сил України Олександр Мусієнко.

Однак нашим військовим вдається протидіяти ворогу. Зокрема, ЗСУ зірвали російський прорив біля Добропілля.

– Завдяки тому, що у районі Добропілля вдалося локалізувати рейд, ворог не зайшов дуже серйозно в тил наших позицій і не перекрив нам логістику. Це для нас принципово важливе питання, – говорить експерт.

Також цього тижня ЗСУ провели успішну контратаку і звільнили чотири селища на Донеччині, зокрема Михайлівку, Новомихайлівку, Зелений Гай і Володимирівку.

війна в україні
війна в україні
війна в україні
війна в україні
війна в україні
війна в україні

Водночас на Запорізькому напрямку триває нарощування сил ворога. Зокрема, РФ перекинула сили частково з Курщини, частково забрала з Бєлгородщини.

– Це відбулося на тлі усвідомлення ворогом безперспективності операції у напрямку Сум. Противника вдалося там зупинити, ба більше – поступово-поступово звідти противника ми витісняємо. Тому вони і почали забирати сили звідти та перекидати на Запорізький напрямок, – говорить Мусієнко.

Однак, за словами експерта, завдання перед ворогом те саме – наступ на Донеччину та захоплення всієї області, просто тепер він робить це, звузивши ділянки, звідки наступає.

– Це те, на що ворог робить основну ставку. І у рамках цієї ставки вони маневрують своїми силами. Тому в нас відбувається наразі так звана війна маневрів. І важливо, хто кого у цій війні переможе, – говорить військовий аналітик.

І важливо, що українським захисникам вдалося зупинили просування ворога на межі Дніпропетровської та Донецької областей. Попри активні бойові дії в районі сіл Новогеоргіївка та Запорізьке, ці населені пункти перебувають під повним контролем Сил оборони.

Обстріли України та Києва

Протягом цього тижня Росія продовжила тероризувати Україну. У ніч з 27 на 28 серпня країна-агресор використала майже 600 дронів та понад три десятки ракет повітряного та наземного базування – крилаті Х-101, балістичні Іскандер-М/ KN-23 та аеробалістичні Кинджали.

В епіцентрі обстрілу опинився Київ – атака тривала з вечора до самого ранку. Зафіксовано влучання у понад 20 локаціях – це багатоповерхівки, нежитлові будівлі, заклади освіти та транспортна інфраструктура в семи районах Києва. Внаслідок удару загинули 25 людей, серед яких чотири дитини.

Головні події тижня: що відбулось в Україні та міжнародній арені Фото 2

Наслідки атаки на Київ 28 серпня 2025 року. Фото: ДСНС

Крім того, тієї ночі під ворожим обстрілом були Київська, Вінницька, Дніпропетровська, Черкаська, Хмельницька, Івано-Франківська і Чернівецька області, а також Запоріжжя та Словʼянськ Донецької області.

Ця атака стала особливою через використання нових засобів – реактивних Shahed, які становлять серйозний виклик для української ППО. Вони за польотними параметрами нагадують крилаті ракети. Серед таких – реактивні дрони Герань-3.

І, як зауважує авіаційний експерт Костянтин Криволап, цей обстріл вкотре продемонстрував, що Росія і надалі збільшуватиме використання Шахедів, які будуть основним засобом ураження української території.

– Що можна ще відзначити – Росії не вистачає засобів, щоб використовувати стратегічні бомбардувальники. Наразі їхні спроможності – це щонайбільше 5 літаків Ту-95 до чотирьох ракет, – каже експерт.

До того ж, він зауважив, що ця атака продемонструвала – РФ почала бити ближче до центральних частин Києва. А це, своєю чергою, є сигналом для нас, на що вони здатні.

Також Росія атакувала Україну 30 серпня. Ворог завдавав удари 537 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів, 8 балістичними ракетами Іскандер-М/KN-23 та 37 крилатими ракетами.

Під основним ударом опинилися Запоріжжя, Дніпро та Павлоград, а також Черкаси.

Внаслідок комбінованого удару по Запоріжжю були пошкоджені 14 багатоквартирних будинків і понад 40 приватних, будівлі кафе, СТО та промислове підприємство. На жаль, одна людина загинула та 30 дістали поранення.

Обстріл Запоріжжя

Фото: ДСНС

Загалом силами ППО в небі над Дніпропетровщиною було знищено 18 ракет та 20 безпілотників. У Дніпрі та Павлограді пошкоджені інфраструктурні об’єкти. На них виникли пожежі. Крім того, в обласному центрі вирувала пожежа у приватному будинку, господарській споруді.

До того ж, РФ напередодні опалювального сезону цілить по енергетичній інфраструктурі України. Зокрема, 27 серпня під обстрілом країни-агресора опинилися об’єкти енергетичної та газотранспортної інфраструктури в шести областях України – на Сумщині, Полтавщині, Донеччині, Чернігівщині, Харківщині, Запоріжжі.

Близько першої години ночі в Сумах удар дрона пошкодив обладнання на одній із ключових підстанцій, через що без світла залишилася значна частина міста та промислові об’єкти. На Полтавщині росіяни атакували об’єкти газотранспортної системи, спричинивши серйозні пошкодження.

Крім того, РФ вдарила по збагачувальній фабриці ДТЕК на Донеччині. Внаслідок атаки зруйновано будівлю, а обладнання серйозно пошкоджено.

— Росія намагається зірвати нашу підготовку до зими, завдаючи ударів по нашій енергетичній інфраструктурі. Це стосується не тільки генерації електрики, генерації тепла, а й видобутку нашого природного газу. Тому ми надзвичайно цінуємо допомогу, яку Норвегія надає Україні саме для закупівлі газу, – сказав Зеленський.

Таким чином, цей тиждень укотре продемонстрував неготовність РФ припиняти вогонь.

Удар по кораблю ВМС України та ураження Буян-М РФ

Цього тижня було уражено один із кораблів Військово-морських сил ЗСУ, внаслідок чого загинуло двоє людей, також є постраждалі. Міноборони РФ та російські пропагандистські Telegram-канали поширювали інформацію, що йдеться нібито про розвідувальний корабель Військово-морських Сил України Сімферополь, який стояв у гирлі Дунаю.

Як зазначив речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, інформація, чим саме вдарили по нашому кораблю і чи можна його відновити, з’явиться згодом.

Також Плетенчук не може підтвердити заяви російських пропагандистів про те, що нібито український корабель затонув унаслідок ураження.

Водночас є і гарна новина з моря. Поблизу окупованого Криму повітряними дронами було уражено російський корабель Буян-М. Він є носієм ракет Калібр дальністю до 2 тис. км, що можуть завдавати ударів по всій території України.

–  Це 100% свідчить про збільшення наших спроможностей. Найцікавіше, звичайно, якщо так говорити, звідки ці дрони запускались. Відповіді можуть бути різними. Але у будь-якому разі це означає, що у ворога з’явилися проблеми, – розповів Олександр Мусієнко.

Зі свого боку авіаційний експерт Костянтин Криволап також наголошує, що такий успіх застосування дронів створює росіянам додаткові проблеми в морі.

Атака російських НПЗ

Сили оборони двічі уражали НПЗ у Самарській області та Краснодарському краї РФ 28 та 30 серпня.

Зокрема, 28 серпня було уражено Афіпський НПЗ у Краснодарському краї. Це підприємство спеціалізується на виробництві бензину та дизельного пального для забезпечення армії загарбників. Річний обсяг перероблювання становить 6,25 млн тонн нафти.

Також було здійснено атаку на Куйбишевський НПЗ у Самарській області. Він забезпечує пальним значну частину південних регіонів Росії. Підприємство випускає понад 30 видів нафтопродуктів – бензини, дизельне пальне, мазути, розчинники.

До того ж, 30 серпня було завдано удару і по НПЗ Краснодарський, який виробляє світлі нафтопродукти об’ємом 3 млн тонн на рік – бензин, дизель, авіаційне пальне, якими забезпечуються Збройні сили РФ.

Крім того, під ударом опинився нафтопереробний завод Cизранський, який виробляє бензин, дизельне пальне, авіаційний гас, мазут та бітум, обсяги перероблення до серпня 2025-го становили 8,5 млн тонн на рік.

Келлог у Києві та українська делегація у Нью-Йорку

На тлі активних переговорів за участі США, України та європейських країн щодо майбутніх гарантій безпеки для України спецпредставник президента США Дональда Трампа Кіт Келлог прибув до Києва.

Він взяв участь в урочистостях із нагоди Дня Незалежності України та молитовному сніданку. Зокрема, Келлог висловив сподівання, що 35-річницю Незалежності України святкуватимемо з миром.

Також спецпредставник президента США обговорив із українськими лідерами дипломатичні питання.

– Цей візит важливий, як фактор прояву солідарності з Україною. У ці дні до нас приїжджають партнери, які підтримують нашу країну. Приїзд Келлога з точки зору переговорів був важливий, оскільки став підготовчим у сенсі поїздки нашої делегації до США, – говорить політолог Володимир Фесенко.

Після візиту Келлога в Нью-Йорку відбулася зустріч керівника Офісу президента Андрія Єрмака зі спеціальним посланцем глави США Стівом Віткоффом.

За словами керівника ОП, під час розмови ключовими темами стали координація дипломатичних дій та реалізація всіх домовленостей, досягнутих на саміті у Вашингтоні. До того ж, Єрмак запросив Віткоффа відвідати Україну.

Перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця після завершення перемовин назвав зустріч плідною та відзначив конструктивний тон діалогу.

Як зауважує Володимир Фесенко, ця зустріч також має проміжний характер. Вона визначила подальші кроки, перспективи зустрічі президента України Володимира Зеленського з кремлівським диктатором Володимиром Путіним та чи буде тристоронній саміт, чи є якийсь варіант компромісу для виходу з війни.

І наразі ми наближаємося до нового сплеску переговорної активності, яка, на думку політолога, відбудеться вже наступного тижня, після того, як Путін повернеться з Китаю.

Нова допомога Україні

Цього тижня також були позитивні новини з Німеччини, Норвегії, Бельгії та США щодо допомоги Україні.

Так, віцеканцлер та міністр фінансів ФРН Ларс Клінгбайль заявив, що Німеччина виділятиме Україні €9 млрд щорічно впродовж найближчих років. Також Німеччина разом із Норвегією профінансуватимуть системи Patriot разом з ракетами для нашої країни.

Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре наголосив, що обидві країни тісно співпрацюють, щоби посилити обороноздатність України та захистити цивільне населення від російських повітряних атак.

Крім того, прем’єр країни заявив про продовження військової підтримки України у 2026 році, зокрема про виділення на це близько $8,5 млрд.

Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево під час візиту в Одесу оголосив, що в найближчі місяці Бельгія планує передати Україні літаки F-16.

Крім того, цього тижня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль передав спецпосланцю Кіту Келлогу документи для підписання угоди про виробництво дронів, а це означає, що співпраця між країнами триватиме.

За словами президента України Володимира Зеленського, військове партнерство є надзвичайно важливим для України та США. Він назвав дві можливості: угоду про купівлю зброї та угоду щодо дронів, яка “може значно зміцнити наші арсенали”.

– Зберігаємо темп і в роботі у межах PURL. Це важливий інструмент закупівлі американського обладнання за кошти партнерів, і зараз активно працюємо над залученням додаткових країн, – зазначив президент.

Зокрема, США схвалили продаж авіабоєприпасів для України на $825 млн. І що найголовніше – у пакеті ракети ERAM,  здатні розвивати швидкість до 3,5 Маха та долати понад 240 км.

І як зазначає політолог Володимир Фесенко, це є дуже важливим для нас як інструмент стримування Росії.

– Важливо наголосити, що за цей тиждень були оголошені пакети саме зброї. Отже, оскільки йдеться, зокрема, про американську зброю, яка буде закуповуватись за європейські гроші, зрозуміло – механізм взаємодії між нашими європейськими партнерами та США працює, – говорить політолог.

Таким чином, у ці дні була проявлена солідарність з Україною не лише на словах, а й у тому вигляді, який для нас наразі найбільш важливий і вирішальний – це зброя.

Обмін полоненими на День Ннезалежності

У неділю, 24 серпня, у День Незалежності України, відбувся черговий обмін полоненими. Додому повернулися 146 наших людей, зокрема воїни Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та цивільні.

Більшість із них були у полоні ще з 2022 року. Майже усі звільнені провели в полоні три роки.

обмін полоненими

Фото: Координаційний штаб

Також в Україну повернули журналістів Дмитра Хилюка та Марка Каліуша, медика Сергія Ковальова із батальйону Госпітальєри, який рятував життя захисників і цивільних під час оборони Азовсталі у Маріуполі, міського голову Херсона Володимира Миколаєнка, який відмовився співпрацювати з окупантами.

Виїзд чоловіків віком до 22 років за кордон

Кабінет міністрів оновив порядок перетину державного кордону: чоловікам віком від 18 до 22 років дозволили без обмежень перетинати кордон під час воєнного стану. Для цього необхідно мати з собою військово-обліковий документ у паперовій або електронній формі.

І 28 серпня чоловіків цього віку вже почали випускати за кордон, повідомили у ДПСУ.

Як пояснив президент України Володимир Зеленський, таке рішення зумовлено бажанням, щоби молодь могла завершувати навчання у школах та вишах України. За його словами, останні два роки дедалі менше хлопців закінчують українські школи – батьки вивозять їх з України до того, як їм виповниться 18 років.

На думку політолога Володимира Фесенка, ця подія має багато протиріч і поки що судити про наслідки такого рішення зарано.

– На мій погляд, це неоднозначне рішення.  Тут є позитивні та негативні сторони одночасно. Наслідки цього законопроекту ми побачимо далі. Тому що тут, безумовно, є гуманітарна, демографічна складові, але водночас є ризики для безпекової політики, – говорить експерт.

Отже, подальший розвиток подій навколо цього рішення покаже, наскільки воно було правильним та доречним відносно тієї ситуації, яка є у країні зараз. Тут важливо віднайти баланс між безпековими, соціальними, демографічними та гуманітарними інтересами.

Вето на закон про допомогу українцям у Польщі та Starlink

Цього тижня президент Польщі Кароль Навроцький ветував закон про допомогу українцям. Документ передбачав продовження тимчасового захисту до 2026 року.

Якщо депутати Національних зборів Польщі не скасують вето на цей закон, то виплати на дітей у розмірі 800 злотих (9 тис. грн), а також безплатна медицина стануть недоступними для українців, які не працюють у Польщі.

Глава держави подав власний проєкт закону до Сейму. Новий документ обмежує українцям доступ до соціальних виплат і медичного забезпечення. Його матимуть лише ті, хто офіційно працює і сплачує податки в Польщі.

Там також прописано нові правила, серед яких:

  • подовження терміну отримання польського громадянства з 3 до 10 років;
  • підвищення покарання за незаконний перетин кордону до 5 років ув’язнення;
  • внесення до законодавства положення “стоп бандеризму” з прирівнянням символів ОУН-УПА до нацистських і комуністичних. У липні попередник Навроцького Анджей Дуда підписав закон про встановлення дня пам’яті Волинської трагедії.

За словами політолога Володимира Фесенка, ведучи боротьбу з “бандерівцями” і з “бандерівщиною”, Навроцький не усвідомлює, що наразі головний ворог не у глибокому минулому Другої світової війни, а поруч. І це Росія.

– Варто зауважити, що Навроцький, новий президент Польщі, зараз просуває свою ідеологічну позицію. Він демонструє себе, який він гарний президент, він виконує свої передвиборчі обіцянки, веде боротьбу з “бандерівцями” і з “бандерівщиною”, як він каже, не розуміючи, що ворог не у далекому минулому, він у нашому сьогоденні, і це Росія, – каже експерт.

Також з’явилася інформація, що через рішення глави країни ветувати законопроєкт про підтримку наших громадян у Польщі, Україна залишиться без доступу до польських Starlink. Однак згодом у канцелярії Навроцького спростували ризик відключення Starlink для України.

На думку Володимира Фесенка, зі Starlink проблем не буде, однак наших біженців у Польщі очікує більш жорсткий нормативний клімат.

– Ця проблема виникла раніше, просто з приходом Навроцького вона стала більш актуальною. Головний ризик на нас чекає у майбутньому. Не дай Бог на наступних парламентських виборах переможуть не просто партія Право і справедливість, а Конфедерація разом з Правом і справедливістю. Якщо вони сформують коаліційний уряд, от тоді почнуться справжні проблеми, – говорить експерт.

Тож, на думку Фесенка, наразі потрібно не так виливати емоції на Навроцького, який більше реагує на настрої своїх виборців, як працювати з громадською думкою.

– Нам треба працювати з партією Право і справедливість, з нашими друзями у цій партії, а їх там багато, і треба також працювати з громадською думкою в Польщі, долати ці міфи, ці негативні стереотипи, які виникли останнім часом. Тому нам потрібно грати вдовгу. Виклики і проблеми для нас лише починаються в Польщі, – каже експерт.

Таким чином, наразі Навроцький не сприяє партнерству між Україною і Польщею. З нашого боку важливо не йти у конфлікт з новим президентом Польщі, а працювати над настроями у його країні через взаємодію з нашими друзями там. Це допоможе подолати націоналістичну популістську хвилю, яка відволікає польське суспільство і польську державу від реальних викликів і реальних загроз.

Читайте також
Путін нікуди не дінеться, війна все одно закінчиться — Зеленський
Зеленський відеодзвінок

Пов'язані теми:

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Завантаження

Помилка в тексті
Помилка