Посилення енергетичного терору, заява Трампа про Tomahawk та фронт: головні події тижня

Цього тижня Росія напередодні опалювального сезону завдала надпотужного удару по енергетичній інфраструктурі України, залишивши людей у багатьох областях без світла. Очікується, що терор продовжиться і надалі, тож, наприклад, у Харкові вже закликають готуватися до важкої зими.

Cитуація на фронті теж змінювалась, є певні просування українських військових, зокрема повідомлялось про успіхи Сил оборони на Добропільському напрямку, а також про вдалий штурм села Січневе на Дніпропетровщині. Водночас на Південному напрямку є тенденції до загострення.

Позитивним моментом цього тижня стали і заяви президента США Дональда Трампа про Tomahawk. У Білому домі заявили – щоб рішення про передачу ракет Україні стало остаточним, між командами обох країн мають бути узгоджені нюанси їх застосування.

• Посилення енергетичного терору з боку РФ
• Ситуація на фронті
• Атаки на залізничну інфраструктуру Чернігівщини та Сумщини
• “Бавовна” в РФ та у Криму
• Ситуація довкола ЗАЕС
• Заява Трампа про Tomahawk
• Ціни на газ в Україні до квітня 2026 року

Посилення енергетичного терору з боку РФ

РФ продовжує терор проти України, завдаючи ударів по мирних містах. Під атакою цього тижня опинились об’єкти енергетики, теплопостачання, газовидобутку.

Наймасованіший обстріл Росія здійснила у третю річницю ударів по енергетиці, 10 жовтня. Під атакою були Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, Полтавщина, Дніпропетровщина, Кіровоградщина, Миколаївщина, а також Черкаська, Запорізька, Хмельницька, Тернопільська, Одеська область.

Під ударом опинився і Київ, внаслідок чого 12 людей постраждали, а лівий берег залишився без світла. Також метро працювало зі змінами.

У результаті обстрілу енергообʼєктів була знеструмлена значна кількість споживачів у м. Київ, Київській, Донецькій, Дніпропетровській, Черкаській, Чернігівській, Харківській, Сумській, Полтавській та Одеській областях.

– Саме цивільна, енергетична інфраструктура – головна мішень російських ударів перед опалювальним сезоном. Разом ми можемо захистити людей від цього терору. Потрібні не порожні слова, а рішучі дії – США, Європи, G7 – у реалізації постачань ППО, у санкціях, – заявляв президент Володимир Зеленський.

Також РФ била по енергетиці 5, 6, 7 та 11 жовтня. Так, у неділю вночі, 5 жовтня, Росія завдала комбінованих ударів по об’єктах енергетичної та газової інфраструктури. Це спричинило знеструмлення значної кількості споживачів в обласному центрі та Запорізькому районі.

Наступного дня внаслідок російського обстрілу було пошкоджено енергетичний об’єкт у Чернігівській області. Через це були запроваджені графіки відключень у регіоні.

7 жовтня у Полтаві було уражено депо та енергооб’єкт, без світла залишилась тисяча домогосподарств. Також країна-агресор атакувала Сумську громаду, що спричинило перебої зі світлом у місті, і Чернігівську область, внаслідок чого понад 61 тис. абонентів були без світла.

8 жовтня Росія знову вдарила по енергетичній інфраструктурі Чернігівщини, зокрема Ніжинському району. У результаті цього без світла залишились 4,5 тисячі людей. Під ударом була і теплоелектростанція ДТЕК, а також фабрика компанії на Донеччині, де збагачується вугілля для теплових електростанцій.

Про складну ситуацію з енергетикою та невтішні прогнози на цю зиму за підсумками обстрілів Харкова цього тижня заявляв міський голова міста Ігор Терехов.

А директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко зазначив, що Росія битиме по всьому, що є джерелом тепла в Україні, зокрема котельнях та теплоцентралях.

Зі свого боку експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп розповів Фактам ICTV, що наразі енергетичний терор перейшов повністю у мілітарну площину. На його думку, енергетичне перемир’я цілком можливе, однак важливо не лише зміцнювати повітряний щит України, а й нарощувати наші спроможності стріляти у відповідь.

– Якщо їхні енергетичні втрати будуть серйозними і критичними, значно більшими, ніж зараз, тому що йдеться не лише про інфраструктуру нафтопереробки і експорту нафти, а зокрема і про іншу критичну інфраструктуру, то тоді цілком імовірно, що ми зможемо побачити те, що ми вже колись бачили – так зване енергетиче перемир’я, – говорить експерт.

До того ж, Андріан Прокіп, аналізуючи російську стратегію енергетичного терору, каже – якщо спочатку РФ активно била по електроенергетичній інфраструктурі у прифронтових регіонах, зокрема по лініях розподілу, то зараз країна-агресор серйозно вдарила по генерації.

Таким чином, на Лівобережжі України може спостерігатися дефіцит енергетичних спроможностей, і як наслідок можуть вводитися графіки відключень світла. Після цього, на думку експерта, Росія, аби створити таку ж ситуацію і на правому березі, може піти далі та обстрілювати енергетичні об’єкти цієї частини України.

– У нас, насправді, якби не було обстрілів, то не було б і відключень. У нас потужності відновилися до того рівня, щоб пройти зиму без відключень, однак лише, якщо немає нових атак. Водночас я налаштований достатньо оптимістично, бо очікую серйозних ударів по РФ у відповідь, які зупинять Росію від обстрілів критичної інфраструктури, – говорить експерт.

Саме на активацію такого позитивного сценарію вказують і наші удари по нафтовій інфраструктурі РФ, які почались у серпні, наголошує Андріан Прокіп.

– Я розумію, що такі удари можуть бути розширені і на інші об’єкти енергетичної інфраструктури. І у такій моделі ми просто можемо дійти до того моменту, коли Росія вирішить, що вони зупиняються в енергетичному терорі України. Бо це має для них потужні наслідки, – додає експерт.

І пам’ятаємо, що зима у багатьох регіонах РФ наступає значно раніше, ніж в Україні і холодно у них може стати теж раніше, ніж у нас.

Ситуація на фронті

Цього тижня ситуація на фронті була досить диномічною, проривом стало просування наших військ під час Добропільської контрнаступальної операції. Загалом за час її проведення було звільнено 180,8 кв. км території Донеччини, 212,9 кв. км зачищено від диверсантів, повідомив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський.

За словами президента Володимира Зеленського, від початку контрнаступу ЗСУ на Добропільському напрямку російські війська зазнали вже понад 12 тисяч втрат.

І, як повідомив військовий експерт Олексій Гетьман, завдяки успішним діям українських військових на цьому напрямку вдалося відрізати ті частини російських військ, які просунулися на так званий Добропільський виступ – їх або було взято у полон, або у разі небажання здаватися було знищено.

– Тому контрнаступальні дії біля Добропілля вочевидь впливають на весь Покровський напрямок, а також на Костянтинівську, Мирноградську ділянки фронту, на всю цю агломерацію. І можна вважати, як каже Сирський, що біля Добропілля виступ росіян заблокований, точніше, окупанти знищені або взяті у полон, – додає експерт.

Ситуація ж на адмінкордоні з Дніпропетровщиною залишається контрольованою, а у противника немає достатньо засобів та сил, аби створити там загрозу.

– Там у росіян немає таких сил та засобів, які могли б серйозно загрожувати нашій території. Тож ризик, що вони можуть там кудись просунутися, наприклад, до міста Дніпро, відсутній, – додає військовий експерт.

Водночас наші військові цього тижня провели штурм села Січневе на Дніпропетровщині, знищивши там 50 окупантів, а ще 8 – взяли у полон.

– Ця операція — доказ того, що ми не стоїмо на місці. Ми не лише тримаємо оборону, а й впевнено йдемо вперед, звільняючи свої території та безжально нищачи кожного клопа, який заповз на нашу землю, — повідомили бійці 141 окремої механізованої бригади (141 ОМБр).

І, як зауважує Олексій Гетьман, швидше за все, наступальні дії росіян там мають військово-політичний характер. У такий спосіб РФ намагається продемонструвати власному населенню і європейцям, що вони вже ведуть бойові дії в Дніпропетровській області.

– І зверніть увагу, що росіяни не кажуть, на скільки змогли просунутися, не акцентують на цьому увагу. Вони просто констатують факт, що вже ведуть бої у Дніпропетровській області, щоб всіх налякати. Я думаю, що це головна причина, чому там відбуваються бойові дії. Бо якогось стратегічного і навіть тактичного сенсу особливого там, де відбуваються бойові дії, немає. Вони, на мою думку, суто політичні, – додає Олексій Гетьман.

На Сумщині ситуація залишається загрозливо небезпечною для цивільного населення. Там ворог атакує не лише ракетами, а й дронами, зокрема скидає КАБи. За словами експерта, те, що робить РФ, можна назвати полюванням на цивільних людей.

– Всі території, які знаходяться неподалік від Російської Федерації або близько до лінії фронту, перебувають у підвищеній небезпеці, – додає Олексій Гетьман.

Цього тижня оператори ССО зірвали спробу наступу ворога на Куп’янському напрямку, що, безперечно, є нашим успіхом. Водночас, як наголошує військовий оглядач, ситуація там, як і на будь-якій іншій ділянці фронту, доволі складна.

Водночас на Південному напрямку є тенденції до загострення, там російські війська збільшили кількість ударів, повідомив речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин. 

– На півдні РФ планує, якщо посилатися на їхнього начальника генерального штабу Герасимова, який доповідав Путіну, щось надпотужне, те, що вони будуть ставити в пріоритет, – говорить Олексій Гетьман.

До того ж, війська РФ перекинули кілька “пошарпаних” підрозділів на Запоріжжя та Херсонщину.

– Була і така інформація, яка не перевірена на 100%, що туди перекидають війська навіть з Покровського напрямку. А це означає, що, можливо, це буде одним із пріоритетних напрямків найближчих навіть не тижнів, а днів, – додає Олексій Гетьман.

Водночас найгарячішим напрямком залишається все ж таки Покровський, там фіксується максимальна кількість бойових зіткнень.

Атаки на залізничну інфраструктуру Чернігівщини та Сумщини

Цього тижня РФ чинила спроби перервати сполучення, логістику, зокрема у Чернігівській та Сумській областях. Так, 8 жовтня внаслідок ворожих атак було ускладненою рух поїздів Ніжинського напрямку, що спричинило затримку низки потягів та зміни у маршрутах курсування.

– Ворог продовжує удари з метою відсікання сполучення з прифронтовими територіями, зокрема Сумщиною та Чернігівщиною. Вдаряють із тим, щоб заблокувати основні маршрути, а також намагаються заблокувати резервні, – каже голова правління АТ Укрзалізниця Олександр Перцовський.

Як зауважує Олексій Гетьман, це ворог робить очевидно для того, щоб зупинити нашу логістику.

– І, якщо проаналізувати ці атаки РФ на нашу залізницю, то можна помітити, що це для нас було трохи несподіваним моментом. Чому? На це вказує концентрація локомотивів в одному місці. Що спрощувало ворогу задачу – можна було вразити не один, а одразу декілька об’єктів, – зазначив експерт.

Зараз, наголошує Олексій Гетьман, ми взяли це до уваги, розосередивши локомотиви, але полювання за ними буде і надалі.

“Бавовна” в РФ та у Криму

Протягом цього тижня у Росії та тимчасово окупованому Криму палало. Так, 5 жовтня в російському Бєлгороді пролунала серія вибухів, після чого частина міста залишилася без електропостачання. Тоді під ракетний удар потрапила електропідстанція Луч.

Наступного дня гучно було і у Феодосії. Зокрема було уражено потужності АТ Морський нафтовий термінал. Також повідомлялось про вибухи в Євпаторії та поблизу аеродрому Кача.

Тоді ж прогриміли вибухи і у Дзержинську Нижньогородської області РФ. Українські дрони атакували завод імені Свердлова. Відомо, що цей об’єкт є одним із найбільших російських виробників вибухових речовин. На заводі виготовляють вибухівку для практично всіх видів боєприпасів – авіаційних та артилерійських снарядів, авіаційних бомб, зокрема й такі, що коригуються за ціллю.

6 жовтня було атаковано і нафтопереробний завод (НПЗ) у Тюмені, що за 2 тис. км від кордону України.

7 жовтня у Ленінградській області підірвали залізничні колії, в результаті чого зійшли вагони з військовим вантажем.

9 жовтня ССО уразили ЛУКОЙЛ-Коробківський ГПЗ та лінійно-виробничу диспетчерську станцію Єфімовка у Волгоградській області РФ. Відомо, що це завод з первинної переробки природного газу та супутнього нафтового газу проєктною потужністю 450 млн. м³ на рік.

Всі ці та попередні удари по російських НПЗ, нафтобазах впливають на рівень пального у країні-агресорі. Дефіцит бензину в РФ, як зазначив цього тижня президент Зеленський, доходить до 20%. І все це є наслідком далекобійних санкцій.

– Україна досягає дійсно значних речей, зокрема наші далекобійні санкції проти Росії це демонструють. За нашими даними, дефіцит пального Росії вже йде до показника у 20% – це те, що стосується бензину у них. Вони вже використовують і резерви дизелю, які берегли на чорний день, – сказав Зеленський.

За словами глави держави, такі удари по РФ є цілком справедливими, враховуючи відкидання Путіним пропозицій України та США щодо миру.

Ситуація довкола ЗАЕС

6 жовтня співробітники Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) зафіксували серію обстрілів у районі Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС).

За даними агентства, обстріли сталися за 1,25 км від периметра станції.

– Дві серії влучили за 1,25 км від периметра станції. Обстріли збільшують ризики ядерної безпеки на ЗАЕС, яка вже майже два тижні не має зовнішнього електропостачання, – йдеться у дописі.

Після цього Україна звернулася до міжнародних партнерів із закликом посилити політичний та санкційний тиск на Росію, з метою припинення її ядерного шантажу і запобігання можливій катастрофі в Європі.

– Цілеспрямоване створення ризиків довкола найбільшої атомної електростанції в Європі загрожує ядерною катастрофою континентального масштабу, – наголосили в міністерстві.

У заяві зазначається, що особливе занепокоєння викликає ситуація, коли Запорізька АЕС уже майже два тижні залишається без зовнішнього енергопостачання, покладаючись лише на нестабільні резервні джерела живлення.

Водночас 9 жовтня генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що розпочався процес відновлення зовнішнього електропостачання Запорізької АЕС.

За словами Гроссі, для повного відновлення підключення ЗАЕС до енергомережі ще знадобиться деякий час.

Заява Трампа про Tomahawk

Президент США Дональд Трамп днями заявив, що “певною мірою ухвалив рішення” щодо відправлення ракет Tomahawk в Україну. Водночас лідер Штатів додав – аби воно стало остаточним, він має знати, з якою метою ракети будуть використані.

Як зауважив речник МЗС України Георгій Тихий, нюанси застосування цих ракет наразі узгоджуються командами від двох країн.

Варто зауважити, що цією зброєю ЗСУ могли б бити по військових цілях у РФ на відстань від 1,6 тис. до майже 2 тис. км.

Зі свого боку президент Володимир Зеленський заявив, що поставки Україні американських далекобійних ракет Tomahawk можуть змусити росіян “протверезіти” й сісти за стіл переговорів.

Водночас, як зазначають аналітики Інституту вивчення війни (ISW), кремлівський диктатор Володимир Путін не полишає спроб відмовити США від постачання ракет Tomahawk (Томагавк) в Україну.

Однак треба реалістично сприймати історію з Tomahawk, наголошує політолог Володимир Фесенко.

– Позитив у тому, що саме американці порушили цю тему публічно, а не ми. Зокрема, такі розмови є одним із засобів тиску на Росію, щоб примусити Путіна, Кремль повернутися за стіл переговорів. У цьому є позитив. Але поки що це лише інструмент тиску. І не більше того, – говорить експерт.

Водночас зрозуміло, що для РФ Tomahawk – чутливе питання, бо росіяни побоюються, що за якийсь час США все ж таки нададуть нам ракети.

Поряд з публічним порушенням цього питання, з точки зору фази комунікації щодо конкретного вида зброї – це також позитивно для України.

– У наших відносинах із західними партнерами за роки повномасштабної війни з Росією виникла дуже специфічна ситуація. Полягає вона у трьох етапах боротьби за конкретні види зброї. Починалося все з важкої зброї, потім були системи ППО Patriot, танки Abrams, F-16 та інші різні види зброї. І спочатку нам казали ні, ніколи. Після цього тема починала обговорюватися. І нарешті була третя фаза – нам цю зброю через певний час надавали, але в меншій кількості і з певними обмеженнями щодо застосування, – пояснює Володимир Фесенко.

І, за словами політолога, по Tomahawk ми наразі знаходимось на другій фазі, тобто прогрес є. І це відповідний плацдарм на майбутнє.

– Але точно не зараз. Я вважаю, що найближчим часом навряд нам нададуть Tomahawk. Зокрема, і, звісно, через те, що може бути ризик ескалації. Тож поки Трамп і його адміністрація обговорюють цю тему перш за все для тиску на Росію, – говорить політолог.

А от коли і за яких обставин Україні можуть надати Tomahawk? В умовах відмови Росії від мирних переговорів, і подальшої ескалації війни ці ракети можуть стати реальністю для України. Це один зі сценаріїв, який може зіграти, але трохи пізніше. І все залежатиме від обставин.

– Якщо Росія не погодиться на реальні мирні переговори, якщо з боку РФ продовжуватиметься ескалація військових дій, удари по нашій енергетиці, намагання занурити нас у повний блекаут взимку, то у Трампа може урватися терпець. Ось тоді можуть дати Tomahawk. Хоча б обмежену партію. Для того, щоб були такі показові, демонстративні удари-відповіді і з попередженням, що цих ракет може стати більше, – говорить політолог.

Другий сценарій передбачає, що Tomahawk можуть надати вже по завершенню війни, саме у статусі зброї стримування. Тоді ці ракети будуть, як елемент гарантій безпеки – умовних та часткових.

– Ці гарантії безпеки означатимуть, що ця зброя має стримувати Росію від нової війни проти України. Росіяни мають розуміти, що у разі нападу на Україну відповіддю можуть бути удари по РФ, такою потужною зброєю, як Tomahawk, – додає Володимир Фесенко.

Однак є ймовірність і проміжного варіанту – Україні у найближчі місяці можуть надати не Tomahawk, а менш потужні зразки дальнобійної зброї, тобто інші ракети, ввважає Володимир Фесенко. Наприклад, додаткові ATACMS більш потужної модифікації, ніж раніше, з більшою дальністю. Тобто не таку потужну зброю, як Tomahawk, але теж далекобійну.

І такий проміжний варіант, на думку Володимира Фесенка, цілком вірогідний – спочатку Україні надають умовно ATACMS, а потім, якщо росіяни не відреагують належним чином, можуть бути і Tomahawk.

Ціни на газ в Україні до квітня 2026 року

На початку тижня президент Володимир Зеленський виступив із заявою, що в Україні буде збережено фіксовану ціну на газ для населення, а вже за декілька днів уряд ухвалив відповідне рішення.

Таким чином, ціни до 31 березня 2026 року залишаться без змін:

• для населення — 7 420 грн за 1 000 куб. м (з ПДВ);
• для бюджетних установ — 16 390 грн за 1 000 куб. м (з ПДВ).

Варто зазначити, що наразі тариф на газ в Україні для клієнтів Нафтогазу за кубометр становить 7,96 грн (із ПДВ). В інших газопостачальних компаній вартість кубометра газу для населення коливатиметься від 7,79 до 9,99 грн.