PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android
Володимир Михайлов
Автор: Володимир Михайлов

Нейтральні журналісти чи АТО-туристи?

Довіра військових, як картковий будиночок, швидко руйнується, тільки-но хтось ОДИН підставить ВСІХ…

На початку червня ми запровадили наші журналістські неофіційні медалі… Військовим, які довірилися нам… Так і назвали їх “За довіру”…

Довіру, яку напрацьовували не один день, не один місяць…

Як зняти обстріл, і не “спалити” позицій…

Як показати сюжет так, щоби це не було наводкою та орієнтиром для бойовиків…

Ви навіть не знаєте, як ми переживаємо, коли на позиціях, де ми були, гинуть хлопці…

Напевно, переживаємо – не те слово, порожнє…

Скільки разів ми задумовуємось, чи наша робота не є марною, бо може нашкодити армійцям…

Але ж ні… Долали сумніви, і знову лізли в найбільшу ду… Бо як інакше показати, що в країні йде війна, вбивають людей…

Найбільшим подарунком для нас від війьскових і була ця довіра…

Ще більшим, коли заплакані родичі бачили свого сина-батька-діда хоча б по телевізору…

Але довіра, як картковий будиночок, швидко руйнується, тільки-но хтось ОДИН підставить ВСІХ

Так сталося цього разу, коли на позиції провели росіян…

Так сталося цього разу, коли почали на позиціях знімати поранених і вбитих…

Це сталося цього разу, коли засвітили підходи до позицій…

Це сталося цього разу, коли на сєпар-сайтах бравували з фотками загиблих наших хлопців…

Я не знаю, що сказати армійцям… Як далі ДОВІРЯТИ нам, коли в нашому стані і ворогів не треба…

Я прошу пробачення за колег (?) у всіх армійців…

Хоча знаю, що моє пробачення для родичів загиблих і ламаного гроша не вартує…

Але все ж таки…

ПРОБАЧТЕ…

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка