PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android
Emine Saner
Автор: Емін Санер

Думайте про кращий сценарій: як подолати тривогу через коронавірус

Нам складно терпіти невизначеність, а наразі найбільш невизначені часи. І хоча підвищена тривожність є цілком природною, ми всі можемо застосувати стратегії боротьби з нею.

Трохи більше двох тижнів тому наш світ виглядав інакше, ніж сьогодні. Зміни були настільки стрімкими та лякаючими, що, здається, земля пішла з-під ніг. Це дезорієнтує, ніби нормальне життя стає недосяжним.

Я пережила два основних страхи – близькість один до одного та почуття горя.

Отже, якщо ви відчуваєте паніку – це природно. Адже невпевненість, згідно з дослідженням неврологів в Університетському коледжі Лондона в 2016 році, ще більш напружений стан, ніж той, коли людина точно знає, що відбудеться щось погане.

Читайте: Як не піддатись паніці та тривозі через коронавірус – поради психолога

Наприклад, якщо ви молодий та здоровий, ви ж сподіваєтесь “укласти контракт” з Covid-19 і одразу вийти з нього? Ті з нас, хто старший чи вразливіший, не мають таких привілеїв.

За словами Роберта Лехі, директора Американського інституту когнітивної терапії та автора книги Ліки від нервів, ми всі зачинені у “міжнародній людській травмі, де кожен має відчуття, що їхнє життя чи життя людей, яких вони люблять, під загрозою”.

Коли ми хвилюємося, то схильні рівняти невизначеність з найгіршим результатом. Наприклад, після 11 вересня я почув, як багато людей кажуть, що це було неминуче і відбудеться інша велика атака на Нью-Йорк або ядерна атака Аль-Каїди. Такого ніколи не ставалось. Коли ми хвилюємося, усі схильні ставитися до невизначеності як до поганого результату. Але невпевненість нейтральна – ми не знаємо, що буде, – говорить Роберт Лехі.

Читайте: Можлива кількість інфікованих в Україні – 200 людей: чому так важливий карантин

Ми можемо дивитися на те, що сталося в інших країнах із зрозумілим жахом, але ми можемо також розуміти, що такі заходи як соціальне дистанціювання, карантин та обмеження подорожей мають певний ефект.

Більшість із нас жадають стабільності.

Ми хочемо передбачувати, каже Даніель Фрімен, професор клінічної психології в Оксфордському університеті. “Ми хочемо бути впевнені, що світ виглядатиме ввечері так само, як ми його бачили вранці. А якщо відбудуться зміни, то лише на наших умовах”.

Ми повинні змиритися з такою невизначеністю. Зрештою, ми вже живемо з нею та не маємо контролю, навіть якщо це значно менший масштаб, наприклад, як керувати автомобілем чи бути пасажиром. Ми маємо погодитись, що жодна дія не буде на 100% без ризику, і ми не здатні повністю контролювати події, незалежно від кількості спроб це зробити. Ми не можемо запобігти виникненню проблем, просто переживаючи їх. Зрештою, найкраще зосередитись на тому, що має сенс у нашому житті.

За словами Фрімена, постійний перегляд новин може вважатись способом контролю за подіями, але це може лише посилити тривогу. Варто отримувати інформацію та поради з найкращих джерел. До того ж існує спокуса постійного пошуку інформації, що буде корисним за першого заглиблення у тему. Проте потім настає момент, коли потрібно поставити обмеження на безперервний пошук.

Варто створити план, щоб полегшити тривожні думки. Невелике занепокоєння попереджує нас про зміни, які потрібно внести. Але таке довготривале відчуття перекручує наше мислення.

Тому варто встановити кілька правил. По-перше, занотовуйте думки та відпускайте їх. По-друге, визначайте занепокоєння і не дозволяйте цьому відволікати вас. Залишайтесь максимально спокійними та спробуйте зосередитись на тому, що ви робите, а не на тому, про що думаєте. Так тривога відступить.

Читайте: Як не панікувати через коронавірус в Україні – 4 правила

За словами терапевта Єви Менезеш Каннінгем, стурбованість визначається тривогами перед майбутнім. Ми не знаємо, як та коли ця ситуація закінчиться.

Коли ми хвилюємось, зазвичай намагаємось контролювати більше, але зараз це не під силу. Ми в змозі контролювати лише те, що ми робимо – залишатись вдома заради більш вразливого населення. Тривога – це нормальна реакція на ситуацію, яка насправді є незвичною.

Але що робити, якщо у вас були великі плани, які зараз раптово затримались – вступ до університету, спроба зачати дитину, переїхати в іншу домівку чи змінити кар’єру? Ніхто не може сказати вам, які найкращі рішення для життя зараз є, і, можливо, краще подумати не далі, ніж на день або на тиждень.

Не заперечуйте реальність, але нагадуйте собі, що це пройде рано чи пізно. Людям, для яких перебування вдома стало раптовим, є час та простір, щоб замислитись над своїм життям. Більшість шукатимуть мету та сенс. Можливо, це не найкращий час для великих змін, але він допоможе думати про щасливе майбутнє, якого ви так довго прагнули.

Читайте: Укрпошта запустила безкоштовну доставку ліків у маленькі міста і села Коронавірус у Франції: уряд розглядає продовження карантину на 6 тижнів Коронавірус в Україні: статистика поширення хвороби (ОНЛАЙН-КАРТА)

Зважаючи на останні події, багатьом спадало на думку запитання: Яка абсолютна ймовірність того, що я помру від Covid-19? Роберт Лехі вважає, що хтось із більшою ймовірністю може померти від раку або хвороб серця.

За словами Даніеля Фрімена, життя стає більш обмеженим, тому важливо мати достатню кількість справ, якими ми б хотіли займатись. Людям потрібно думати про об’єднання та підтримку рідних. За подібних умов стосунки з іншими стають важливішими.

Автор: Емін Санер, журналіст The Guardian.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка