PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Нерухомість та інвестиції: яких реформ нам не вистачає

Володимир Зубик
Володимир Зубик

В Україні катастрофічними темпами знижується обсяг інвестицій в економіку. За підсумками першого півріччя прямі іноземні вкладення — мінус $300 млн. Капітальні інвестиції за той же період — майже вдвічі менші торішніх.

Зрозуміло, що основна причина — пандемія, але факт залишається фактом: українська економіка на голодному пайку. Через цілий комплекс як зовнішній, так і внутрішній інвестор не вкладає зараз гроші в країну.

Що потрібно робити? Парламент найближчим часом збирається повернутися до законопроекту щодо інвестиційних нянь. Тепер уже в другому читанні.

Чи дасть це реальний поштовх економіці? Я не думаю, що ефект буде швидким — великий міжнародний інвестор, найімовірніше, займе вичікувальну позицію.

Єдина безпрограшна стратегія на сьогодні — ставка на власного внутрішнього інвестора. А куди готовий вкладати український інвестор? Звичайно, в нерухомість.

Єдиний на сьогодні зрозумілий інвестиційний інструмент. Наш ринок щорічно продає нерухомості на 40 млрд грн. Ми можемо подвоїти цю цифру! Ділюся рецептом.

Перша умова — даємо можливість будувати. Потрібна не просто зміна керівництва ДАБІ, оскільки система вибудувана таким чином, що корупція рано чи пізно відродиться. Необхідна тотальна дерегуляція.

Читайте: В Україні розробили путівник для іноземних інвесторів

Очищення нормативної документації від застарілих, зайвих правил і норм. ДБНи, різні експертизи та градострої — все це вимагає повного перезавантаження. Потрібно залишити тільки те, що дійсно важливо. Що реально впливає на безпеку. Сотні безглуздих бюрократичних гачків і рогаток — геть!

Я підтримую передачу функції ДАБІ приватним експертним структурам. Але застерігаю — корупція може переміститися «поверхом вище», тобто в структури, що видають ліцензії на цей вид діяльності. Простіше кажучи, приватні експерти не повинні стати картелем, керованим і контрольованим з одного «центру».

Друга умова — доступна іпотека. Сьогодні нам пропонують під виглядом «доступної» іпотеку під 10% на перший рік. З перспективою зростання процентної ставки в наступні роки у разі збільшення облікової ставки Нацбанку. Вже неодноразово говорив, що це неробочий варіант.

Така «доступна іпотека» ніколи не стане масовою, тому що за 10 років покупцеві доведеться виплатити дві вартості квартири. За 20 років роботи на ринку житлового будівництва забудовники протестували різні види розстрочок: і під 10%, і під 7%, і під 5% річних.

Читайте: Осінь на карантині: що буде з тарифами, курсом гривні та цінами

Тому ми реально розуміємо, що для залучення більшої кількості покупців ставка за іпотечними кредитами повинна бути нижчою. Умовами дійсно масштабного проекту, в якому, за нашими оцінками, можуть взяти участь до 500 тис. сімей на рік, є 2-3% річних на термін від 15 років.

В цьому випадку ми зможемо подвоїти інвестиції в будівництво — щорічно залучати ще 38-40 млрд грн. Що необхідно від держави? Виділяти на рік всього 2 млрд грн на компенсацію ставок за іпотечними кредитами.

Все інше зроблять комерційні банки, які й так відчувають необхідність надійно інвестувати гроші і заробляти на кредитуванні фізосіб. Збільшення обсягів будівництва вдвічі забезпечить надходження до бюджетів усіх рівнів додаткових 10 млрд грн.

Я хочу запитати наш уряд, наших депутатів: хіба не в інтересах держави — виділити 2 млрд грн і отримати як збільшення податкових надходжень 10 млрд грн? Уже за рік! І плюс до цього — підтримати виробництво, створити стимули для працездатного населення залишатися в країні?

Читайте: Референдум чи згортання реформи: як рішення Конституційного суду вплине на ринок землі

Деякі мої колеги заперечують — мовляв, після кризи 2008-2009 років банки бояться іпотеки як вогню, і навіть при нульовій ставці вона не запрацює. Умови до позичальника будуть настільки драконівськими, що занадто мало людей зможуть нею скористатися.

Потрібно говорити не про іпотеку, а про фінансовий лізинг, коли право власності на квартиру залишається. Я не заперечую, давайте всі разом — уряд, Нацбанк, комерційні банки, найбільші забудовники — сідати за стіл переговорів і розробляти модель, яка б захищала інтереси всіх сторін.

Головне — не сидіти склавши руки. Ми втрачаємо шанс — наприклад, сусідня Польща активно забудовується, пропонуючи нашим заробітчанам нові квартири в розстрочку. І все більше людей роблять вибір на користь нерухомості в Євросоюзі.

Україна, на жаль, замість створення привабливих умов останнім часом чомусь займається тільки тим, що лякає інвестора. З фінансового комітету парламенту надходять ідеї одна «краща» за іншу — обкласти податками інвестиції, збільшивши на 50% вартість будівництва, ввести драконівські ставки податку на нерухомість, навіть на ще не побудовані квадратні метри й т.д.

Читайте: Вплив коронавірусу на економіку: чи залучатимуться інвестиції в Україну Як накопичити і економити гроші: прості правила фінансистів Нерухомість під час карантину: як змінилися ціни на житло

Чого ми добиваємося? Щоб інвестор, бачачи абсолютно непередбачувані та непрогнозовані дії влади, перестав сприймати нерухомість як надійний притулок для своїх заощаджень?

Зараз ми на роздоріжжі. Можна збільшити обсяги інвестицій і будівництва вдвічі, а можна змусити галузь стагнувати. Яким шляхом піти — цілком залежить від української влади.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору

Знайшли помилку в тексті?

Помилка