PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android
Автор: Анатолій Амелін

Парламентські вибори 2019: нове вікно можливостей

Якщо більшість в парламенті отримає партія Слуга народу, то це дасть можливість сформувати не квотний Кабмін, а професійний. Як професійну раду директорів, антикризових менеджерів для відновлення країни.

Але вікно можливостей дуже коротке. Система пластична та податлива до змін всього три-шість місяців (емпіричний досвід попередніх спроб).

По-перше, монокоаліція – це і моновідповідальність. Кредит довіри отримано. Як і вся повнота відповідальності за те, що відбувається.

По-друге, це можливість прискорено перезавантажити судову систему – головну проблему України та базу процвітання корупції.

По-четверте, Кабмін в зв’язці з ВРУ можуть:

  • затвердити та системно реалізовувати довгострокову стратегію розвитку України (вперше за нашу історію);
  • запобігти наслідкам насування світової кризи. Якщо не підготуємося – буде боляче всім;
  • завершити розпочату дерегуляцію, оновити функціонал державних органів виходячи з необхідності громадян та економіки, а не з чиновницької доцільності. При цьому ліквідувавши десятки непотрібних відомств;
  • відкрити ринок землі, прийнявши закон, який знаходиться у Верховній Раді, про обіг сільськогосподарських земель і залучити в сектор десятки мільярдів потрібних інвестицій;
  • провести податкову реформу, прийнявши податок на виведений капітал замість податку на прибуток. Це обіцяв Порошенко, це було в програмі кандидата Зеленського. І дане рішення довгоочікуване для українського та міжнародного бізнесу, воно збільшить інвестиції, зростання економіки і зростання доходів населення;
  • увійти в консорціум проекту Один пояс – один шлях, отримавши десятки мільярдів доларів на будівництво нової транспортної інфраструктури;

Та й в принципі розвивати власну транспортну стратегію, яка перетворить Україну в євразійський транзитний і логістичний хаб. З потужними сучасними портами, річковим транспортом, що з’єднує Балтику і Чорне море, вантажними авіатермінали і сотнями тисяч нових робочих місць.

  • відкрити доступ до надр та залучити десятки мільярдів доларів у видобуток газу, нафти, що зробить Україну самозабезпеченості країною. А в наслідок і впливовим гравцем в на енергоринку Європи;
  • оновити систему навчання, роблячи ставку на таланти, розвиток креативності та конкуренції в глобальному світі;
  • завершити модернізацію армії під стандарти НАТО і трансформувати ВПК, який може стати важливим елементом посилення позицій України в Європі;
  • оновити систему фінансування та організації науки;
  • змінити систему оплати праці держслужбовців, систему їх відбору та відповідальності.

Ну не може міністр, який відповідає за сектор, отримувати менше директора великої компанії цього сектора. І не може депутат, обраний народом, сидіти на зарплаті олігарха. Зарплата повинна бути не нижче, наприклад, партнера юридичної компанії.

  • ну і звичайно, побудувати цифрову інфраструктуру по всій країні, не тільки перевівши державу в смартфон, а створивши базу для підвищення продуктивності в кожному секторі економіки.

Попередні Кабміни, Ради про це тільки говорили. Нові реально зможуть зробити.

Але, вікно можливостей дуже коротке. Система пластична та податлива змінам всього три-шість місяців (емпіричний досвід попередніх спроб).

Якщо в цей час не будуть прийняті основні рішення, замінені керівники інституцій, які саботували реформи, не будуть арешти та засудження корупціонерів, можливості будуть втрачені.

Державна система перемолола, з’їла і виплюнула не один десяток реформаторів. Діяти треба швидко.

Кінець 2019 року – рубікон. Далі, якщо активно не попрацювати – світова криза, консервація системи, падіння рейтингу і запит на нове оновлення. Український народ він такий.

Автор: Анатолій Амелін, співзасновник і директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка