PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android
Марина Гримич
Автор: Марина Гримич

Я ♥ Україну. Твір студента підготовчого факультету Амурадабхі Пахлаві

Спецпроект I like Україна – більше тут.

Читайте: Брати Капранови, Тарасикова ніч

Читайте: Юрій Винничук, Ті, що стежать за нами

Читайте: Сергій Батурин, Естрадист

Читайте: Олексій Волков, Сеньор Робінзон, або за що я люблю Україну

Читайте: Вікторія Гранецька, Жінка з неба

Читайте: Любко Дереш, Імена. Лист Україні

Я ♥ Україну. Твір студента підготовчого факультету

Амурадабхі Пахлаві

Я пириїхав із далекої тепільої кираїни — малєнікі, чориний і без захисни. У моїй кираїні всі малєнікі і чо­рині, але там — ми всі захисні, а тут ми всі без захисні.

В моїй кираїні мені казали: в Україна — погано, там холодно, там не люблять чориних, там — бух! бух! там війна. Я знаю, казав я, але в Україна за малєніки гроші можна стати веліки лікар. У Москві веліки гроші, щоб стати малєніки лікар. І там теж не люблять чориних, і бють чориних. А в Україна — не люблять чориних, алє не бють. А в Москві бють.

Алє я пириїхав в Київ і малєніки гроші стали веліки гроші. Бо за кожени екизамен, за кожена оцінка я платити гроші. Алє учітелька українська мова дуже хороша. Вона нас вчить: гираматика, гираматика! Що таке заворотнє дієслово учить, що таке відімінюваніня вчить, і що таке дієпирислівник вчить. Тільки говорити по-українськи не вчить! І тому учить мене говорити по-українськи Коля. Коля каже: не слухай учітельку, вона тебе не научить го­ворити по-українськи, і буде тобі шопа! Слухай мене!

Коля — мій друг. Коля пириїхав із Нємішаєва. Він живе зі мною в гуртошиток.

Коля хороший друг. Він киращий учітель, ніж учі­телька. Він мене вчить жити в Україні. З Коля я захис­ни. А без Коля я без захисни.

Раніше я гуляв по ситудмістечко. А там ходять тьолки і сіміюця: Ніґер! Ніґер! Іді сюда! І сіміюця. І місяць назад кричали: Ніґер! Ніґер! Іді сюда! І сімію­ця. І два місяці тому кричали: Ніґер! Ніґер! Іді сюда!. І сіміюця. Я сказав Коля: чому вони називають мене ніґер? А Коля: ти скажи їм: пішли в шопу! Я сказав їм: пішли в шопу! І тепер вони не кричать: Ніґєр! Ніґєр! Іді сюда!

Без Коля я без захисни. А з Коля — я захисни. Коля робить боришч. Раніше у мене болів живіт, бо я ходив в ідальня. Коля називає ідальня тошніловка. І каже: не ходи в тошніловка, а то буде шопа. І я не хожу тепер в тошніловка, тепер Коля робить боришч. Я питаю: Коля шо таке боришич? А Коля каже: Боришч, дружбане, це Україна! Сипочатку я боявся боришич. Бо він чирвони. Як киров. Але тепер я любилю боришч.

А ще я любилю вареники. Вареники — національна українська страва, каже професор Хиримич. Варени­ки робить тьотіа Маша. Тьотіа Маша — це мама Колі. Вона теж живе в Нємішаєві. Я був в Нємішаєві. Там добре. Тьотіа Маша жаліє мене. Вона каже: погано без мами, без тата? Давай я тобі вареників наліпилю, ди­тинко! І ліпилить вареники. І я їй допомагаю ліпилити вареники. Тьотіа Маша класти в вареники картошку. А я класти в вареники банани. Тьотіа Маша сіміялася.

А ще Коля каже: ти не давай гроші за оцінки учі­телька українська мова. І скажи іншим: не давайте гроші учітелька українська мова. Скажіть їй: Це корупиція! Ми сказали учітелька: Це корупиція. Учітелька стала біла, як морожине пиломбір. І у нас тепер все добре.

Я дуже люблю українська мова. Я вчу українська мова тільки 6 місяці. Але я добре розумію і розмаляю українська мова. Бо в мене є Коля. Але я погано пишу. Коля каже: дружбан, ти крутий! А інші студенти — не крутий! У них нема Коля. У них тільки учітелька. Вони повторювати як папухаі, що таке заворотнє дієслово, що таке відімінюваніня, і що таке дієпирислівник. А говорити на вулиці — шопа! А я — не шопа. Коля каже: я крутий!

Я завжди питаю Колю про українська мова. Напи­риклад: в інших мовах є одне слово and, und, et, а у вас три — і, й, та. Чому? Коля каже: бо українська мов — це круто!

В Україні дуже гарні дівчата. У Колі є подруга Вєра. Вона із Нємішаєва. Вона не називає мене ніґер. Вона називає мене симаглявичик. Вона купила мені ви­шиванка. Вишиванка — це вишита сорочка, каже про­фесор Хиримич.

Зараз в Україні війна. Я дуже хочу шоб в Україні нема війна. Я дуже не любилю Путін. Путін — це хуіло, каже Коля. А що таке хуіло? — питаю я Коля. А Коля каже — хуіло це тіпа шопа. Я хочу щоб Путін пішов в шопу і більше ніколи не повертався з шопа.

Україна — це круто!

Я дуже люблю Україна, бо в Україні є Коля, є под­руга Вєра, є тьотіа Маша і професор Хиримич.

Читайте: Брати Капранови, Тарасикова ніч

Читайте: Юрій Винничук, Ті, що стежать за нами

Читайте: Сергій Батурин, Естрадист

Читайте: Олексій Волков, Сеньор Робінзон, або за що я люблю Україну

Читайте: Вікторія Гранецька, Жінка з неба

Читайте: Любко Дереш, Імена. Лист Україні

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка