PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android
Олег Вишняков
Автор: Олег Вишняков

Інформаційна війна з Росією: уроки виживання

У полоні російських інформаційних терористів опинилися всі, хто готовий з ними сперечатися.

Завдання на будь-якій війні — вижити і перемогти. То що ж робити в умовах війни інформаційної, яка вже рік триває в Україні?

Зла іронія полягає у тому, що російська пропаганда діє за заповітом одного американця. 33-й президент США Гаррі Трумен говорив: «Якщо не можете переконати – збийте з пантелику». Це відповідь на питання, що, власне, робить Росія на інформаційному фронті. І це пояснення того, чому агресор легко оперує взаємовиключними і завідома (до смішного) брехливими пасажами — їм потрібно не переконати нас, а заплутати і «залишити осад».

Страх, кров, загибель, втрати, полонені, у них підкріплення, у нас — зрада, у них все під контролем, а у нас хаос і занепад. Моральні та психологічні страждання споживача новин — ось ключове завдання. Виконати його для супротивника — значить деморалізувати українське суспільство, змусити рвати волосся на голові і посипати її попелом, зриватися один на одного, бігати по кругу, плакати і, врешті, опустити руки і голову. Не страшно програти битву, страшно здатися внутрішньо.

Пропаганда Росії втягує у себе дедалі більше людей. І не варто думати, що мова про тих, хто сповідує кремлівську духовність, вірить у скрепи чи ностальгує по радянщині. Ні, у полоні російських інформаційних терористів опинилися всі, хто споживає її, сприймаючи близько до серця. Хто вірить їй рівно настільки, аби всерйоз сперечатися і контраргументувати.

То що ж робити в умовах такого безсоромного вторгнення у наші голови і душі? Почати варто з особистої гігієни, якої не буває замало. Доросла людина має розуміти, що вона їсть, так само кожен має слідкувати за тим, чим вирішив втамувати свій інформаційний голод.

Наприклад, припиніть дивитися відеозаписи за участі наших полонених героїв — не личить пристойній людині дивитися на таке взагалі. Просто зрозумійте — це ганебно і огидно, не беріть у такому участі навіть побіжно.

Більше того — спробуйте взагалі уникнути відео, відзнятого ворогами. Ви можете заперечити: «Так іншого відео з фронту майже немає!» Я відповім вам тоном булгаківського персонажа: «Так от ніякого і не дивіться». Війна на Сході — це не телешоу, це страшний бік нашого спільного життя.

Але йдемо далі: обмежте споживання новин. Адже навіть українські новинарські ЗМІ через недосвідченість часто бездумно підхоплюють сенсації та смажені (у прямому значенні) факти, частина з яких — вкиди російської пропаганди. Нашим медіа ще тільки доводиться вчитися захисту від ворожого впливу.

Розумію, що душа болить і хочеться знати, що ж там відбувається насправді. Але давайте тільки без образ: навіть якщо ви дізнаєтеся істину, ви заледве знатимете, що із нею робити. Хочете долучитися? Не мрійте, що для цього достатньо бути «телеглядачем» небувалого реаліті-шоу. Не відчуваєте в собі сил стати в оборону країни, то допомагайте тим, хто ризикує усім: на фронті та у шпиталях потрібно все – і матеріальна, і моральна підтримка. Знайдіть себе у якості учасника, а не глядача з відром попкорну.

Запам’ятайте просте: ворогам вірити не можна. Пильнуйте і долучайтеся до перемоги по мірі власних сил. І, врешті, вимикаючи телевізор і комп’ютер, не забудьте увімкнути голову.

Джерело: nastupna.com

 

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка