PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android
Надія Шуляк
Автор: Надія Шуляк

Як поручителю не стати боржником

Порука – одна із підстав для проблем, що надалі виникають у поручителя у випадку невиконання зобовязань боржником.

Порука – це один з найбільш розповсюджених способів забезпечення виконання кредитних зобов’язань і одна із підстав для проблем, що надалі виникають у поручителя у випадку невиконання зобов’язань боржником.

Справа в тому, що поручитель відповідає разом із боржником солідарно, тобто кредитор має право пред’явити грошову вимогу як до боржника, так і до поручителя, якщо інше не передбачено договором поруки.

Відповідно до змісту ст. ст. 559, 598 ЦК України припинення зобов’язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин суб’єктивне право і кореспондуючий йому обов’язок перестають існувати.

Термін “порука”, застосований законодавцем у ч. 1 ст. 559 ЦК України, використовується в розумінні зобов’язальних правовідносин поруки, з припиненням яких втрачає чинність договір поруки. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що порука припиняється в разі припинення основного зобов’язання, отже припинення юридичної особи у зв’язку з визнанням її банкрутом є підставою припинення поруки, тому що зобов’язання за кредитним договором припинилося. 

Порука припиняється, як підстава для пред’явлення грошових вимог до поручителя у певних випадках, про які йтиметься надалі.

За положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється:

 

з припиненням забезпеченого нею основного зобов’язання,
у разі зміни кредитного зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його фінансової відповідальності.
після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання обставин, за яких кредитор набуває право вимоги до боржника.

 

Зі змісту норми вбачається, що припинення поруки в разі зміни основного зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується.

Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов’язання виникає в разі, в тому числі:

 

підвищення розміру процентів;
відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами;
у становлення (збільшення розміру) неустойки;
встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення;
в інших випадках.

 

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання обставин, за яких кредитор набуває право вимоги   до  боржника. Цей строк не є позовною давністю, а є строком для пред’явлення вимог кредитором до боржника та поручителя. Зазначене є важливим, оскільки  досить часто в суді юристи посилаються на те, що строк позовної давності (три роки) не пропущено, а тому відсутні підстави для визнання поруки припиненою.

Таким чином, у зобов’язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов’язань перед банком.

Наведені положення є важливими для регулювання відносин з банком і захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка